Євросоюз витрачає більше грошей на російське паливо, ніж на фінансову допомогу Україні

Євросоюз витрачає більше грошей на російське паливо, ніж на фінансову допомогу Україні, йдеться у дослідженні Кільського інституту світової економіки, що його опубліковали до третьої річниці повномасштабного вторгнення, повідомляє The Guardian.

Так, протягом третього року великої війни ЄС закупив російського газу та нафти на 21,9 мільярда євро.

Водночас фінансова допомога Україні за той же 2024 рік склала 18,7 мільярда. Однак ця сума не включає військові та гуманітарні внески.

«Закупівля російського викопного палива очевидним чином аналогічна наданню фінансової допомоги Кремлю та сприянню вторгненню. Ця практика має бути негайно припинена, щоб забезпечити не лише майбутнє України, але й енергетичну безпеку Європи», — коментує Вайбхав Рагунандан, співавтор звіту.

Економіст інституту Крістоф Требеш вказує на разючий розрив між обсягами допомоги, яку донори мобілізували для України, порівняно з іншими війнами в минулому. Зараз європейські країни витрачають на Україну в середньому менш ніж 0,1% ВВП на рік.

«Багато країн були більш щедрими під час минулих конфліктів. Німеччина, наприклад, мобілізувала набагато більше допомоги — і зробила це швидше — для звільнення Кувейту в 1990-91 роках, ніж для України за аналогічний період часу», — стверджує він.

Автори звіту також виявили, що у 2024 році Росія заробила 242 мільярди євро на експорті викопного палива загалом по світу. Вони вважають, що федерації вдалося адаптуватися до санкцій, перевозячи паливо «тіньовим флотом» старих і незастрахованих танкерів. На ці невідомі судна припадає близько третини доходів від експорту палива. РФ отримує до половини своїх податкових надходжень від нафтогазового сектору.

Минулого тижня ЄС погодив нові заходи проти тіньового флоту Росії. Якщо посилити санкції та закрити прогалини, російські доходи від викопного палива можуть впасти на 20%, вважають аналітики. Зокрема йдеться про лазівки в нафтопереробці, які дозволяють Європі купувати російську нафту, перероблену в інших країнах, а також обмеження потоків газу через трубопровід «Турецький потік» (TurkStream).

Наприклад, у лютому цього року Словаччина почала імпортувати російський газ «Турецьким потоком», підписавши з «Газпромом» контракт до 2034 року.