Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 217 днів. За цей час ми опублікували 25718 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
| Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах
фото: bigkyiv

ГО «Vision Zero» порівняло пільги на проїзд у громадському транспорті в Україні та ЄС і виявило, що наші підходи до надання цих пільг сильно різняться, а також, що в Україні пільги часто базуються на політичних, ідеологічних та традиційних критеріях, а не на економічних, як заведено в ЄС.

Інформація опублікована в огляді «Безоплатний проїзд, знижки й монетизація пільг у громадському транспорті в Україні та ЄС».

В Україні є 19 категорій громадян, яким надається безкоштовний проїзд. В ЄС пільговиків значно менше, і більшість пільг там діє у вигляді знижок на проїзд, а не компенсацію повної вартості. У Євросоюзі знижки зазвичай мають лише діти до шести років, люди старші 60-65 років і деякі категорії людей з інвалідністю.

Іншими відмінностями є те, що в Україні пільги часто надаються без урахування реальних доходів громадян, що не завжди відповідає потребам. В ЄС пільги на проїзд надають тим, хто справді не може заплатити, тобто на основі економічних критеріїв.

В Україні ж пільговики визначаються за політичними, ідеологічними причинами або просто через радянську традицію — люди, які завжди мали пільги. Це призводить до того, що навіть люди з хорошим доходом можуть отримувати пільговий проїзд, хоча не потребують цього.

Крім того, в Україні пільги встановлюються на рівні держави, тоді як в ЄС це робиться на місцевому рівні, з огляду на місцеві умови.

Оскільки в Україні переважає система безкоштовного проїзду, це призводить до того, що транспортні компанії та місцеві органи влади в Україні не отримують необхідні кошти для покриття витрат на пільговиків. Їх мала б компенсувати держава, але не робить цього. За словами Віталія Кличка, держава не компенсувала понад п’ять з половиною мільярдів гривень за пільговий проїзд у Києві за період з 2016 по 2023 рік для двох київських підприємств — «Київпастранс» та «Київський метрополітен». Отже, підхід до «пільговиків» у країні призводить до збитків транспортних підприємств.

Один із запропонованих варіантів вирішення цієї проблеми — заміна безкоштовного проїзду на виплату коштів на проїзд для пільгових категорій громадян. Це називається монетизацією пільг. Однак цей підхід також критикують, оскільки він не є типовим для Європи й суперечить деяким правилам ЄС. Тому питання, як можна покращити систему пільг в Україні залишається відкритим.

Нагадуємо, що в Києві порахували кількість пільговиків. Їх майже мільйон.

Коментарі:

Вам доступний лише перегляд коментарів. Зареєструйтесь або увійдіть, щоб мати можливість додавати свої думки.

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті

Newsletter button
Donate button
Podcast button
Send article button