Через повномасштабне російське вторгнення, щоденні обстріли та окупацію міст, понад 19% шкіл працюють дистанційно, ще понад 22% мають змішаний вид навчання. Про це свідчать дані, опубліковані Інститутом освітньої аналітики. За інформацією МОН, станом на липень 2024 року приблизно 600 тисяч дітей в Україні навчалось дистанційно. Це насамперед зумовлено безпекою: заклади освіти, які наближені до зон бойових дітей, або не мають власного укриття, змушені надавати освіту в режимі онлайн.

Війна впливає не тільки на формат освіти, а взагалі на можливість шкіл приймати учнів і функціонувати. Наприклад, за даними Інституту освітньої аналітики, на початок 2024/2025 навчальний рік кількість закладів загальної середньої освіти зменшилась на 328 одиниць. 

Також велика кількість шкіл потерпає від регулярних російських обстрілів. Станом на 2023/2024 навчальний рік було зруйновано 202 заклади середньої освіти. Найбільше руйнувань ЗЗСО зафіксовано в Донецькій, Харківській і Херсонській областях, пошкоджень – у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Київській, Миколаївській, Харківській, Херсонській областях. І ця цифра постійно зростає.

Рішенням стали підземні школи — заклади освіти, в яких учні та вчителі під час навчального процесу весь час перебувають в укритті. В таких школах всі уроки проводять під землею, харчування та навіть уроки фізичного навчання також відбуваються в бомбосховищі. Це дозволяє не переривати навчальний процес для того, щоб спуститись в укриття й проводити уроки, забезпечуючи необхідну безпеку, навіть в областях, де повітряна тривога може лунати більшу частину доби, а удари балістики відбуваються ще до сигналу сирени. У вересні цього року в Україні планують відкрити майже 140 підземних шкіл.

«Хмарочос» поспілкувався  директоркою однієї з таких шкіл — Валентиною Омелянівною. Спеціалізована школа-інтернат «Січовий колегіум», якою керує пані Валентина, знаходиться в Запоріжжі. Її учням добре знайомі тривали повітряні тривоги та регулярні російські удари по місту. Попереднє приміщення школи не мало укриття, тому від початку повномасштабного вторгнення навчальний процес проходив дистанційно. Й тільки у лютому 2025 року для школи звели приміщення, яке розташовано під землею, що дозволило знову запросити учнів на очне навчання. 

Школа відкрила свої двері 32 роки тому. До повномасштабного вторгнення вона розташовувалась у приміщення колишнього дитячого садочку. «Січовий колегіум» — це школа-інтернат, а тому потребувала не тільки класів та їдальні, але й кімнат для сну. Навесні 2022 року школа відкрила свої двері для внутрішньопереміщених осіб, які й досі проживають в старому приміщенні школи.

Нову будівлю звели не біля старого приміщення. Тож дітям треба добиратись до іншого району. Цю проблему закрили рейсовим шкільним автобусом — всі охочі учні можуть ним скористатися, щоб приїхати на уроки.

Всього будівля налічує 14 кімнат для навчання — кожен клас має окремий кабінет, проте навчання проводять у дві зміни, адже всього в школі 19 класів. 

Весь навчальний процес проходить в підземному приміщенні. Наразі «Січовий колегіум»  функціонує як звичайна школа, а не інтернат. Окрім кабінетів для навчання підземна споруда має ще їдальню, зону для уроків фізичного виховання, санвузли та технічні приміщення. Окремих кабінетів для директора та вчителів немає. Та пані Валентина каже, що й не бачить зараз потреби. Працювати серед дітей їм комфортніше.

«Ми звикли за цей період, 30 років ми облаштовували приміщення з дитячого садочка, і звикли пристосовуватись, не шукали причину не вчитись, а знаходили можливості покращувати свої умови», — каже вона.

В підземній школі забезпечили й безбар’єрність. Для спуску під землю обладнали ліфти, яким можуть скористатися маломобільні учні. Також в школі є туалети для людей з інвалідністю та таблички для людей з порушеннями зору.

Харчування учнів забезпечують кейтерингом. Їжу привозять — приміщення не облаштовано для приготування страв. Проте є забезпечення питною й технічною водою. А також, за словами Валентини, мають резервуари з запасом води на випадок надзвичайних ситуацій.

В школі працює й інтернет, і мобільний зв’язок. Кабінети для навчання обладнанні вай-фаєм, телевізорами та дошками.

Під землею працює вентиляція та кондиціонування. Проте пояснити як це облаштовано технічно Валентина Омелянівна не змогла. Розповіла, що найближчим часом для персоналу проведуть навчання — пояснять як самостійно налаштовувати кондиціонування та обігрів.

Вся площа школи 1300 метрів — над землею видно тільки три різні входи до підземного приміщення. Найближчі місяці над школою планують побудувати спортивні майданчики. Наразі урок фізичного виховання проводять під землею — колектив школи облаштував зону, де достатньо місця для фізичних вправ.

Фінансується школа й державними коштами, й грантами, й допомогою партнерів. 

Найбільшим плюсом такої школи пані Валентина вважає безпеку учнів та колективу. Проте й нарікає на війну, розпочату Росією.

 «У 21 столітті це не нормально навчатись під землею, коли зверху така гарна Україна?», — каже вона.