Що відбувається з полишеними квартирами на окупованих територіях?

Житло на окупованих територіях України стало засобом тиску з боку росіян. Вони використовують його для шантажу власників та збагачення колаборантів.

Зазвичай люди, які виїхали з окупованих територій, не обговорюють ці питання, бо сподіваються, що після війни зможуть повернутися і врятувати своє житло. Та попри це редакція TEXTY.ORG.UA розбиралась з питанням того, що відбувається з полишеними квартирами на окупованих територіях.

Журналісти поспілкувались з Романом Амелякіним, який виїхав з Маріуполя. Він більше не планує боротися за свою квартиру. За його словами, він «викинув ключі». Роман прожив у трикімнатній квартирі все своє життя і виїхав після початку обстрілів Маріуполя разом з родиною. Тоді їхній будинок отримав пошкодження, та пізніше він дізнався від знайомого, що квартира вціліла, хоча і мала ушкодження від вибухової хвилі.

Коли сусідка, яку Роман евакуював, повернулась в окупований Маріуполь, то вона донесла на нього російським спецслужбам, що призвело до обшуку в квартирі. Тоді росіяни забрали техніку та інші цінні речі, а у квартиру заселилися російські будівельники, що працювали на відновленні міста. Роман отримав пропозицію продати квартиру за російськими законами, але відмовився, вірячи, що Маріуполь буде деокуповано.

Він каже, що тоді, коли йому це запропонували у 2023-му, він чекав на контрнаступ, вірив у швидку деокупацію міста. Він сподівається, що якщо Маріуполь буде деокупований, він зможе повернути своє майно, але більше не очікує, що це станеться найближчим часом, враховуючи ситуацію на фронті. Роман не розраховує на компенсацію від держави, бо розуміє, що коштів на це немає. Він сподівається, що хоча б буде створена пільгова іпотека для таких людей, як він.

Вікторія мала невелику квартиру в Приморському районі. Під час блокади родина залишалася в місті. В кінці березня вони виїхали через Крим до Європи і оселилися в Німеччині. Мати Вікторії відмовилася залишити Маріуполь і вирішила доглядати за квартирами — своєю і доньчиною. Вона підтримувала порядок в квартирі і сплачувала комунальні платежі, сподіваючись, що це зупинить окупантів від того, щоб забрати порожнє житло. Але під час чергового обстеження хтось із сусідів повідомив окупантам, що власники квартир знаходяться за кордоном. Це призвело до того, що квартиру внесли до списку «безхазяйних».

Зазначимо, що весною 2024 року російські окупанти опублікували списки «безхазяйного майна» в Маріуполі, який містив 561 квартиру, приватний будинок та житлове приміщення. Тоді було зазначено, що власники мають 30 днів, щоб звернутися до окупаційної адміністрації і заявити свої права на майно. Якщо ніхто не відгукнеться, розпочнеться процедура відчуження.

Вікторія звернулася до російського консульства, щоб оформити доручення на свою матір, щоб вона могла діяти від її імені. Вікторія витратила більше 500 євро на оформлення доручення, перевізника та поїздку до консульства. Мати з дорученням звернулася до адміністрації, але її не прийняли. Сказали, що для цього Вікторія повинна особисто приїхати, але це було неможливо, оскільки її не пропустили в Шереметьєво.

Тоді Вікторія звернулася за консультацією до адвоката, який працює в окупації. Адвокат був відомий у Маріуполі до війни, працював з кримінальними справами, а зараз спеціалізується на нерухомості, оскільки це єдине, що зараз користується попитом в окупації. Вікторія поділилася порадами цього адвоката з журналістами.

Адвокат пояснив, що якщо квартира власника потрапила до списку «безхазяйних», її можна викреслити тільки особисто власником, якщо є всі документи на право власності. Якщо власник не встиг звернутися особисто, потрібно діяти швидко, поки квартиру не внесли до російського реєстру як муніципальну. Якщо це трапиться – власнику доведеться звертатися до суду.

Власник може подати до суду сам або через довірену особу. Якщо адміністрація подасть справу до суду, він зможе взяти участь у процесі, надавши документи на право власності.

Для того, щоб довірена особа могла діяти від імені власника, потрібно мати консульське доручення. Тільки суд може скасувати рішення про внесення квартири власника до російського реєстру.

Адвокат додає, що процес привласнення квартир порушує російське законодавство, і пропонує юристам в окупації подати колективний позов до суду. Але є сумніви, що окупанти підуть на такий крок, бо їм вигідна система незаконного захоплення майна.

Зазначимо, що ще в 2024 році уряд хотів створити механізм, схожий на програму «єВідновлення», для житла, яке залишилося на окупованих територіях. Перший крок у цьому напрямку — законопроєкт № 11161. Згідно з ним, власники пошкодженого або зруйнованого майна на окупованих територіях зможуть подати заявку на компенсацію за спрощеною процедурою, без необхідності фізичного огляду майна.

Також обговорювалося, щоб власники не тільки зруйнованих, а й вцілілих об’єктів в окупації могли отримати компенсацію. Але для цього їм доведеться відмовитися від прав на майно на користь держави. Законопроєкт був направлений на підпис президенту в кінці грудня 2024 року, але оновленої інформації поки немає.