Як Хмельницький міг би стати першим містом в Україні, яке обігрівається геотермальним насосом, але зіштовхнувся з бюрократією

Заступник міського голови Хмельницького Василь Новачок розповів виданню «Еспресо.Захід», що через бюрократичну урядову постанову, за якою місто мало б сплатити понад 40 мільйонів гривень одноразового збору, зупинено проєкт побудови геотермального насоса для міської котельні.

Хмельницький став би першим містом в Україні, який би цілий рік отримував гарячу воду за допомогою енергії землі.

Влада Хмельницького вирішила реалізувати проєкт, завдяки якому цілий мікрорайон з восьми тисячами жителів обігрівався б геотермальною установкою. Для цього планували збудувати теплову помпу на одній з міських котелень та пробурити близько 250 свердловин глибиною до 50 метрів. Вартість проєкту становила приблизно 35 мільйонів гривень, але завдяки економії на закупівлі природного газу для котельні, ця сума могла б швидко окупитись.

Однак плани Хмельницького зупинені урядовою постановою. Виявилось, що діють старі норми, затверджені ще за часів прем’єрства Януковича, які передбачають збори за буріння свердловин. Збори прив’язані до мінімальної зарплати, і наразі потрібно сплатити 4000 гривень одноразового збору за кожен метр пробуреної свердловини. В результаті місто мало б заплатити понад 40 мільйонів гривень збору, що значно перевищує всі інші витрати на проєкт.

Хмельницька міська рада звернулась до Кабміну з проханням врегулювати цю ситуацію. Однак Міністерство екології відповіло, що ініціатива про скасування збору суперечить законодавству, хоча місто просило змінити не закон, а лише постанову Кабміну. Також їм відповіли, що ініціатива з скасовуванням зборів призведе до втрат бюджету. Але на інший запит Міністерство фінансів повідомило, що не має інформації про те, скільки зборів надійшло до бюджету за цими нормами у 2024 році, і порадило звернутися до інших установ.

Зараз вони планують звертатися до Геонадр (Державної служби геології та надр), але ситуація виглядає «абсурдною», оскільки ніхто не знає, скільки коштів надходить від цих зборів, а водночас стверджують, що скасування збору призведе до збитків для держави. У Хмельницькому також підкреслюють, що у Швеції держава надає субвенції та гранти організаціям, які встановлюють теплові насоси, а у нас же держава обкладає величезними зборами.

Нагадуємо, що у 2022 році на столичній Оболоні реалізували проєкт монтажу теплових насосів — це коштувало майже сім мільйонів гривень