«Закон фактично захищає тих, хто дерибанить ліси» – екологи проти законопроєкту про права добросовісного набувача

Українська Природоохоронна Група занепокоєна законопроєктом №12089, який посилює захист прав добросовісних набувачів.

Вони вважають, що цей закон загрожує природі України, захищаючи тих, хто незаконно вирубує ліси.

Активісти поділилися судовими рішеннями щодо лісових ділянок під Києвом, Буковелем, прибережної зони Десни та зелених зон Одеси. Суд повертає  позови прокурорів, які захищають інтереси держави, і вимагає від останніх внести «депозити» для компенсації власникам, якщо суд стане на сторону держави.

При цьому всі власники ділянок виявляються «добросовісними» і стверджують, що не знали, що це не просто ділянки для забудови. В одному випадку апеляційний суд навіть узаконив забудову лісу біля села Ходосівка, адже з моменту «дерибану» минуло понад десять років.

Згідно з законопроєктом №12089, якщо набувач є добросовісним, тобто на законних підставах купив землю чи нерухомість, незаконно виведену з власності держави чи громади, і з моменту оборудки минуло менш як десять років, держава чи громада можуть повернути це майно, але повинні компенсувати його вартість. Якщо ж минуло понад десять років, повернути майно неможливо. Законопроєкт передбачає винятки для важливих земель та об’єктів, але є нюанси, які ускладнять їх повернення у державну власність.

Тобто суд може забрати майно у добросовісного набувача на користь держави чи громади, якщо органи влади або прокурор внесуть ринкову вартість майна на депозитний рахунок суду і у разі відчуження майна йому повинні компенсувати суму, яку прокуратура попередньо внесла на депозит суду.

Наприклад, у справі щодо земельної ділянки, яку розглядав Яремчанський міський суд Івано-Франківської області, заяву прокурора залишили без розгляду, бо останній не тільки не вніс необхідну суму, а ще й не подав документів про експертну оцінку ділянки.

Зазначимо, що цей законопроєкт неодноразово критикували, оскільки він дозволяє легалізувати землю, незаконно виведену з власності держави чи громади, якщо минуло десять років. Крім того, часто зазначалося, що ці «добросовісні» набувачі можуть бути частиною корупційних схем. Закон також не враховує, що багато земель природоохоронного фонду чи культурної спадщини не мають чітко визначених меж, і їх важко повернути. Також, як показують приклади, зібраний Українською Природоохоронною Групою, прокуратура повинна мати значну суму коштів, щоб просто розглянути справу у суді.