У джентрифікованих районах Лондона меншає дітей. Чому?

У джентрифікованих районах Лондона, де підвищується вартість житла, закриваються початкові школи через брак учнів. Процеси, які призводять до такого ефекту, пояснює письменниця і журналістка Анна Мінтон у статті на The Guardian.

Згідно з останнім переписом населення, кількість дітей віком до чотирьох років у деяких районах британської столиці скоротилася на 25%.

Серед них — початкова школа Шарлотти Шарман у районі Елефант-енд-Касл. Її розташовано поруч із житловим комплексом «Елефант Парк». На початку ХХІ століття район став стрімко джентрифікуватися, було знесено значну частину старої поствоєнної забудови, включно з житловими багатоповерхівками комплексу «Хейгейт» 1970-х років. Тепер його на місці — «Елефант Парк», що виграв чимало нагород за чудовий благоустрій і став взірцем вдалого редевелопменту.

Зазвичай лондонські проєкти перебудови передбачають заміну низько- і середньобюджетного житла на дорогі квартири на обнесених парканом територіях (так звані закриті спільноти), з місцями для великих мереж брендів, дорогих барів і ресторанів, а освіта та культура представлені галереями та університетськими приміщеннями.

Так, двокімнатні квартирі в «Елефант Парк» продають приблизно мільйон фунтів стерлінгів.

Із більш як 2700 квартир — лише 82 є соціальним житлом (виділяти частку площ під соціальне і доступне житло вимагає британське законодавство). 25% нових квартир маркують як «доступні», але 2010 року уряд змінив визначення доступного житла, і відтоді таким вважається житло, що коштує 80% від ринкової ціни. Відповідно, навіть «доступні» квартири в «Елефант Парк» поза фінансовими можливостями більшості лондонських сімей.

Примітно, що після знесення Хейгейту кількість учнів у школі Шарлотти Шарман різко скоротилася. Алекс Міс із профспілки освітян пояснює: «Вони позбулися сімейного житла в цій зоні, замінивши на одно- та двокімнатні квартири, — й усі родини виїжджають».

Подібна ситуація спостерігається й у інших районах, таких як Кінг-Крос і Олімпійський парк.

Зростання вартості житла, спричинене джентрифікацією, впливає на народжуваність. Дослідження, проведене Комісією з доступного житла, виявило, що 13% повнолітніх британців у віці до 45 років, що мають пару, відтерміновують народження дитини або й узагалі вирішують не мати дітей через житлову ситуацію. Йдеться приблизно про два мільйони людей.

Дослідження охоплювало все Королівство, однак у Лондоні ці ефекти значно виразніші. У той час як загалом населення столиці зростає, кількість людей у віці 25-39 років — типовому віці купівлі житла та створення сім’ї — нещодавно скоротилася на 4%. Лондонська рада, орган, що представляє 32 райони міста, пояснює це браком сімейного житла.

Міленіали переїжджають з Лондона до Брістоля, Брайтона та містечок на південному узбережжі. Там, своєю чергою, приїжджих не надто вітають, — бо ж так само зростають ціни на житло. Таких зневажливо кличуть DFL (Down from London).

Фернанда, архітекторка і мати двох дітей, живе в Гекні. За її словами, закриваються не лише школи, але й лікарські кабінети та малі бізнеси — те, що вона називає «екосистемою міста». Вона помічає різкі демографічні зміни. Переважно виїжджають родини з маленькими дітьми.

Категорією, яка натомість має змогу лишатися, є літні люди. Перепис показав, що частка населення старше 50 років збільшилася. Багато хто зі старших мешканців придбав нерухомість в іншу епоху, й мимоволі отримав вигоду від величезного зростання вартості нерухомості — до 700%.

Анна Мінтон звертає увагу, що джентрифікація супроводжується позитивною риторикою: місто оживає та стає економічно успішним. Справді, столики у ресторанах можуть бути заброньованими тижні наперед, однак якщо на вулицях немає дітей — таке місто можна назвати стерильним.