Влада думає що її критикують, а містяни не бачать результатів – що не так з е-петиціями

Рух «ЧЕСНО» проаналізував платформи для подання електронних петицій в Україні.

Вони з’ясували, чому громадяни стали менш зацікавлені в цьому інструменті, і розробили рекомендації для покращення якості е-петицій.

В Україні е-петиції на місцевому рівні запровадили десять років тому, і до 2024 року зареєстрували понад 33 тисячі таких колективних звернень до міськрад обласних центрів.

Однак у 2024 році було зареєстровано лише 971 звернення, що втричі менше за звичайний річний показник. Лише 144 е-петиції отримали достатньо голосів для розгляду.

Представники «Чесно» вважають, що такий спад відбувся через відсутність реального впливу петицій на прийняття рішень: розгляд петиції не гарантує її ухвалення, а навіть підтримка не завжди веде до вирішення зазначених у зверненнях проблем.

Основним об’єктивним чинником, що знизив популярність е-петицій, є війна та відсутність коштів через це, але окрім цього є і наступні проблеми:

• Відсутність інструменту в громадах.
• Неоптимальний майданчик для звернень.
• Низький рівень інтеграції сервісу в загальноміські застосунки.
• Реєстрація звернень без технічної експертизи.
• Встановлення додаткових вимог до авторів і підписантів.
• Встановлення високого порогу підписів.
• Обмежені строки для збирання голосів.
• Несвоєчасне публікування відповідей.
• Неефективна комунікація.
• Необов’язковість виконання вимог звернення.
• Низький рівень реалізації.
• Ригідність фінансових підходів.
• Зниження довіри громадськості до е-петицій.
• Нерозуміння важливості інструментів участі владою.

Багато петицій реєструються без попередньої технічної експертизи, і деякі з них не належать до компетенції місцевої влади. Наприклад, у Львові була петиція з вимогою заборонити продаж алкоголю в громаді, але місцева влада не має права ухвалювати таке рішення. Таку петицію мали б відхилити з поясненням, чому це неможливо. Однак вона пройшла всі етапи і потрапила на голосування в раді. А якби була модерація – цього б не сталося.

Окрім того, хоча подавати петиції можуть всі громадяни України, органи місцевого самоврядування іноді встановлюють додаткові вимоги, щоб обмежити доступ жителів інших громад. Наприклад, у Дніпрі після успішної петиції перевіряли підписи кількох тисяч людей, виявили, що деякі з них не належать до місцевої громади, і скасували результати.

Також закон визначає мінімальну кількість підписів для петицій, але це питання регулюється статутом кожної громади. У містах з високим порогом підписів, як Харків чи Київ (понад пять тисяч підписів), кількість успішних петицій менша, ніж у містах з нижчим порогом, як Полтава (250 підписів), Чернігів чи Ужгород.

Так щоб побороти вищезгадані проблему у «Чесно» рекомендують оновити майданчики для звернень та інтегрувати е-петиції в міські додатки, щоб залучити більше жителів.

Успішний приклад демонструє столиця з порталом «Київ Цифровий» – він простий, там одочасно зібрано багато сервісів. Але такий застосунок не можуть дозволити собі міста із меншим бюджетом. 

Також вони пропонують впровадити попередню модерацію петицій та варто чітко визначити вимоги до авторів та підписантів, а також знизити поріг підписів і продовжити строки збору голосів.

Відповіді на петиції мають публікуватися в відкритому доступі, а комунікація з громадянами повинна бути ефективною. Треба позбутися формального підходу до розгляду петицій і моніторити їх реалізацію. Окрім того, петиції треба інтегрувати в бюджетний процес і провести просвітницьку кампанію для підвищення довіри до цього інструменту.

Окремо в «Чесно» підкреслюють, що чиновники та місцеві обранці часто сприймають петиції як критику їх роботи. Важливо, щоб місцева влада зрозуміла, що петиції корисні для громади і влади. Мешканці можуть брати участь у розподілі бюджету, а посадовці отримують підказки, на що варто звернути увагу.

Наприклад, в Дніпрі помилково підвищили поріг голосів для петицій, бо вважали їх способом вимагати ремонти в школах. Тому є рекомнедація провести тренінги для представників місцевої влади, щоб пояснити їм суть і мету е-петицій.