Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах
Фото надане ПРООН

У Рівному працює чимало успішних виробників – від продуктів харчування до одягу, аксесуарів та меблів. Деякі з них відомі по всій Україні, інші експортують продукцію у десятки країн світу. Проте у рідному місті їх було непросто знайти. 

Повномасштабна війна загострила проблеми бізнесу громади: спричинила кадрові труднощі, економічні виклики та проблеми з логістикою. Водночас місцеві та релоковані до Рівного компанії адаптуються до нових реалій, шукають альтернативні ринки збуту та допомогу від міжнародних партнерів для відновлення. 

Однак місту бракувало єдиного простору, де були б зібрані всі «свої», та який об’єднав би підприємців, владу й громадськість «під одним дахом». Крім цього, місцеві бізнеси не мали зручного майданчика для проведення професійних подій, зустрічей з партнерами. 

Минулого року Рівне здобуло перемогу у конкурсі місцевих ініціатив у межах проєкту «Підтримка швидкого економічного відновлення українських муніципалітетів» (SRER). Проєкт фінансував уряд Німеччини та спільно реалізовували компанія GIZ та Програма розвитку ООН (ПРООН) в Україні. Він був спрямований на відновлення економік українських муніципалітетів шляхом інвестицій у місцеву базову та бізнес-інфраструктуру. Так у Рівному з’явився багатофункціональний бізнес-коворкінг – сучасний простір, який відкрив двері у самому центрі міста.

Про проєкт

Муніципальний бізнес-коворкінг розташувався на двох реконструйованих поверхах у приміщенні, де проходять сесії міської ради. Це центральна локація, зручна для доїзду, оточена готелями та культурними просторами.

Стан будівлі до ремонту. Фото надане Рівненською міськрадою
Стан будівлі до ремонту. Фото надане Рівненською міськрадою

На першому поверсі розмістили шоуруми для місцевих виробників: один – продовольчий, інший – непродовольчий. Тут виробники зможуть презентувати свою продукцію та послуги. Також діятиме Центр енергоефективності, що буде як виставковий майданчик для інновацій у сфері енергозбереження.

Для підприємців передбачена опенспейс-зона – відкритий простір для роботи, зустрічей та створення ідей, що буде доступна за попереднім записом. Поруч функціонуватиме зона надання адміністративних послуг ЦНАП – із фокусом на потреби підприємців, зокрема представників ветеранського, жіночого та релокованого бізнесу.

Другий поверх – це простір для нетворкінгу, проведення бізнес-подій та навчання. Тут обладнана сучасна конференц-зала на понад 100 осіб, зала для відеоконференцій з сучасною системою конференц-зв’язку та відеостіною, навчальна кімната на 15-20 осіб для майстер-класів і семінарів, а також дві переговорні кімнати для зустрічей «один на один». Для комфорту гостей передбачена кавова зона.

Це інклюзивний та безбар’єрний простір з ліфтами та вільним доступом не лише до коворкінгу, а й до сесійної зали Рівненської міської ради. Тож у громадян є можливість активно долучатися до питань розвитку міста та взаємодії з владою.

Вхід до муніципального коворкінгу. Фото надане Рівненською міськрадою

Бізнес-коворкінг став частиною стратегії розвитку підприємництва та покращення інфраструктури для його роботи.

«Бізнес – одна з категорій, що найбільше постраждала під час війни, тож його потрібно підтримувати вже зараз, аби завтра мати сильну та процвітаючу громаду, – наголошує секретар Рівненської міської ради, виконувач обовʼязків міського голови Рівного Віктор Шакирзян, – Коворкінг має важливу місію – підтримувати підприємців-початківців, залучати людей до започаткування власної справи, надавати якісний та доступний простір для розвитку бізнесу, а також сприяти популяризації товарів місцевих виробників серед мешканців та гостей міста».

Умови та правила користування просторами вже найближчим часом будуть детально описані та оприлюднені на сайті Департаменту економічного розвитку Рівненської міської ради. 

Бізнес-об’єднання та комунікація з владою

«Виклики сьогодні приблизно однакові в усіх бізнесів. І жоден  власник не може вирішити їх самостійно. Варто об’єднуватися, – пояснює Тарас Комаренко, засновник бізнес-школи Smart People. – Ми запропонували будувати горизонтальні зв’язки через створення бізнес-спільнот, галузевих асоціацій, кластерів. Підприємці спільно визначають актуальні проблеми, узгоджують розв’язання та презентують готове рішення міській владі». 

Фото надане Рівненською міськрадою

Процес створення коворкінгу став каталізатором змін у сфері співпраці місцевої влади та підприємців. Бізнес-школа Smart People допомогла місту систематизувати проблеми підприємців і запропонувала модель взаємодії, де влада спілкується з бізнесом, який має один голос – голос асоціації.

Такий формат дозволяє владі чіткіше розуміти проблеми, яким способом їх можна розв’язати та за які кошти: що може профінансувати бізнес, а де потрібна підтримка від міської ради – наприклад, у вигляді нормативних рішень або комунікаційної підтримки.

Фото надане Рівненською міськрадою

«Це конструктивна взаємодія: з одного боку – узгоджена позиція бізнесу, з іншого – можливість для влади реалізовувати ініціативи, які вже мають напрацювання та рішення, і принесуть ефективний результат локальним підприємцям», – пояснює Тарас Комаренко. 

Завдяки співпраці ПРООН з Рівненською міською радою та Smart People, в Рівному з’явилося декілька нових бізнес-об’єднань. Зокрема, асоціація BUSINESS UNITY, яка налічує 33 компанії з трьох областей і має стабільну діяльність. 

Бізнес і влада: партнерство, що будує майбутнє

«Муніципальний коворкінг має потенціал стати не лише центром розвитку бізнесу у громаді, але й майданчиком для формування нової бізнес-культури, побудованої на співпраці та взаємній підтримці. Досвід створення бізнес-об’єднань і конструктивної співпраці з владою змінює сам підхід взаємодії – з пасивного очікування на активну участь», – зауважує Артем Ганущак, заступник міського голови Рівного.

Фото надане ПРООН

«Нам варто відійти від логіки “влада має щось зробити для нас” до формату “ми бачимо потребу і готові запропонувати рішення, яке можемо реалізувати разом”. Коли ми говоримо про міське управління, варто говорити від імені спільноти “ми”, а не “вони”», – каже Тарас Комаренко. 

Місцеві підприємці – один з прикладів та рушіїв розвитку громади. Адже власним прикладом демонструють відповідальність за свої бізнеси, команду, спільноту і навіть територію навколо себе. Наступний крок – щоб бізнес, а також інші активні групи, брали участь у формуванні бачення майбутнього міста. 

Цей матеріал не вийшов би без підтримки членів нашого Товариства.
Зараз для сталої роботи видання ми шукаємо 1000 нових учасників спільноти, а в обмін на вашу участь пропонуємо цікаві бонуси!
всього від 100 грн/місяць!

Коментарі:

Вам доступний лише перегляд коментарів. Зареєструйтесь або увійдіть, щоб мати можливість додавати свої думки.

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті

Newsletter button
Donate button
Podcast button
Send article button