Що відбувається з водою на окупованій Донеччині?

ВВС опублікувала матеріал, в якому йдеться, що вода стала дефіцитом майже у всіх містах Донеччини.

Журналісти проаналізували супутникові знімки водосховищ та телеграм-канали колаборантів, щоб дізнатися про поточну ситуацію.

Супутникові знімки показують, що до початку повномасштабного вторгнення у 2022 році водосховища мали значно більше води, ніж зараз. Деякі з них стрімко міліють.

Крім обміління водосховищ, є й інші проблеми з водою:

• Водогін, який постачав воду на Донеччину із території, яку контролює українська влада, був зруйнований під час бойових дій.
• З 2014 року, після захоплення частини Донецької області, Росія майже нічого не робила, щоб поліпшити ситуацію з водою.

У своєму телеграм-каналі колишній депутат Верховної Ради від Партії регіонів Олег Царьов, звинувачений у колабораціонізмі, зазначив, що у Донецьку вода раз на три дні.

«Змивати унітаз немає як. Звичайна справа: донеччани в унітаз кладуть пакетики. А потім ці пакетики хто нормальний, в сміття. Хто ні – викидає під вікнами. З такими борються сусіди» – пише колаборант.

Щодо супутникових знімків, зроблених за допомогою сервісу Planet Labs, то на них видно, як обміліло дев’ять водосховищ. Наприклад, на фото Ханженківського водосховища видно, що його рівень води знизився майже на половину.

Та сама ситуація і з Карлівським водосховищем. На фото також видно, що воно стало суттево мілкішим.

Окрім цього більшість водойм, з яких раніше брали воду для міст поблизу Донецька, зараз знаходяться в зоні бойових дій.

Також згідно з інформацією підприємства «Вода Донбасу», з 21 липня в Донецьк і Макіївку воду подають лише раз на три дні по чотири години. В інші міста, зокрема в Маріуполь, воду дають раз на два дні.

У соцмережах мешканці Донеччини скаржаться, що не мають води тижнями, а то й місяцями. Люди змушені економити воду, використовуючи її повторно навіть після миття посуду чи рук.

Нинішня ситуація – це «спадок минулого», зокрема, там була дуже зношений водогін, додає співрозмовник ВВС. За його словами, до 2014 року зношеність мереж вже сягала близько 80%. Окрім цього запасів води з водосховищ та підземних джерел у регіоні не вистачить для всіх, це зумовлено великою кількість шахт.

Також до окупації, коли промисловість працювала активно, запасів води вистачило б приблизно на 60 днів. Зараз, у кращому випадку, їх вистачить на пів року, адже багато підприємств зупинилися. До 2014 року лише 10% води йшло на особисті потреби людей, а 90% – на промисловість.

Окупаційна влада намагається вирішити проблему, підвозячи воду в міста та райони. Кілька днів тому на Донеччину відправили 75 водовозів з Москви.

Очікується, що ситуація покращиться, коли відновлять подачу води з річки Сіверський Донець. Цей канал, що йшов від Слов’янська до річки Кальміус, був зруйнований під час бойових дій. Його звели у 1950-х роках для постачання води на Донеччину. Він починався в Слов’янську, проходив через Горлівку та Донецьк і йшов до Маріуполя.

Попри події 2014 року, Україна не перекрила цей канал, оскільки вода йшла до Маріуполя. Однак з початком російського вторгнення в 2022 році російська армія зруйнувала канал. Вже наприкінці 2022 року російська влада зрозуміла, що водопостачання в містах Донеччини стає критичним і вирішили побудувати новий канал Дон-Донбас, який мав починатися в Ростові-на-Дону.

Військові будівельники збудували нову споруду, використовуючи 3500 військових і 1300 одиниць техніки.

Водогін мав складатися з двох ниток труб протяжністю по 194 кілометрів кожна та передавати воду з Росії на всю окуповану частину Донеччини. Проте з’ясувалося, що новий канал не може забезпечити необхідну кількість води, а на його будівництві були допущені численні порушення. Розтрати та корупційні схеми в проєкті зараз перевіряються, а колишній заступник міністра оборони Тимур Іванов перебуває під арештом.

У результаті, коли один водогін зруйнований, а інший не працює, водосховища регіону почали міліти. Російські пропагандисти пропонують вирішити проблему за допомогою створення оперштабу та перегляду тарифів, але без водогону проблему не вирішити.