В Техасі є спільнота жінок-пенсіонерок, які живуть зі своїми собаками та доглядають одна за одною

У східному Техасі є невелика жіноча спільнота під назвою The Bird’s Nest (Пташине гніздо).

Там у невеличких будиночках живуть переважно пенсіонерки у віці 60–80 років зі своїми собаками. Вони мають спільний побут і підтримують одна одну, пише New York Times.

Спільнота знаходиться за 70 миль від Далласа, займає трохи більше двох гектар і складається з трейлерів, маленьких будиночків та спільної відкритої «кухні»-навісу.

Там є городи, вогнище, укриття від шторму, бетонні майданчики і підведені комунікації (вода, електрика, каналізація). Наразі там проживає 11 жінок.

Вони свідомо обрали жити разом і підтримувати одна одну – якщо одна з них впаде з тераси, інші відвезуть її до лікарні.

«У нашому віці багато того, що колись здавалось дуже важливим, уже не має значення. Ми вчимося відпускати», — каже одна з тих, хто живе у спільноті.

Головне правило The Bird’s Nest просте й усі його дотримуються з 2022 року: без драм. «Ніхто тут не ловить ендорфіни, роздмухуючи конфлікти»

Засновниця спільноти каже: «Моя мета — щоб жінки не потрапляли до будинків для літніх». Так дослідження 2019 року каже, що чим більше соціальних звязків у жінок, тим довше вони живуть.

Після перегляду шоу Tiny House Nation про крихітні будинки засновниця вирушила на фестиваль у Колорадо-Спрінґс, за вихідні оглянула близько 50 tiny-хаусів і остаточно загорілася цією ідеєю — саме тоді вирішила втілити її в життя.

У 2017 році вона купила свій tiny-будинок за 55 тисяч доларів – там була навіть повнорозмірна духовка, спальне місце і шафа. Потім придбала землю, оформила ділянку як RV-парк ( парк трейлерів), провела воду,електрику,каналізацію і зробила 14 невеликих бетонних помостів.

План був простий: жити тут і здавати місця іншим власницям tiny-домівок, щоб мати пасивний дохід. Загалом у проєкт The Bird’s Nest вкладено майже 150 тисяч доларів.

Зараз кожна зі спільноти має власний будиночок і орендує майданчик із комуналкою приблизно за 450 доларів на місяць. Атмосфера тримається на взаємодопомозі й відкритих розмовах: пліток немає, конфлікти вирішують напряму.

Нових резиденток обирають після тривалого групового інтерв’ю: шукають самостійних та ресурсних.

Життя у спільноті виглядає наступним чином: тут непросто — спекотно, місце віддалене, треба вміти ладнати з людьми. Є побутові правила: електричні ворота тримають зачиненими (щоб не заходили сторонні й не втекли собаки), сміття просять сортувати, а чотирьох котів — не випускати надвір, бо псують грядки.

Якщо щось не так, тут діють принципом «без драм»: без пліток і образ — або терпиш, або говориш прямо й разом вирішуєш. Чоловікам заборонено залишатися на ніч.

Повсякдення просте: жінки збираються на спільній «кухні», обідають, спілкуються, підтримують одна одну.