Чи справді люди після пандемії стали грубішими?
Дослідники цього питання вважають, що ми живемо в епоху «кризи уваги».
Дослідники цього питання вважають, що ми живемо в епоху «кризи уваги».
Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 11 років та 26 днів. За цей час ми опублікували 26904 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
Стати членом Товариства | Хто ми такі?
Видання Vox досліджувало питання, чи справді сучасні покоління стали менш ввічливими.
За даними Pew Research Center, майже половина американців вважає, що після пандемії люди стали грубішими, а у публічному просторі видно, як збільшується кількість суперечок.
Нажаль грубість впливає на людей не лише, якщо вона спрямована саме на них. Навіть коли ми просто бачимо неввічливу поведінку – це також погіршує настрій. Грубість «передається», і якщо один раз відчув її – частіше помічаєш інші прояви й сам починаєш відповідати неввічливо.
Ліззі Пост, співвласниця Інституту етикету Емілі Пост у США коментує:
«Чи стали ми грубіші? Не знаю. Але ми точно менше помічаємо одне одного і менше зважаємо на свій вплив на інших».
Вона вважає, що ми живемо в епоху «кризи уваги» – постійно у телефонах, перебиваємо розмови, перевіряємо пошту за вечерею і не думаємо про інших, для прикладу, вмикаємо відео без навушників у переповненому автобусі.
У цього є глибші причини. Дослідниця Крістін Порат у 2022 році опитала 2000 людей, які працюють із клієнтами по всьому світу: 73% сказали, що грубі клієнти це звична річ (у 2012-му так вважали 61%).
Головними чинниками невічливості є стрес і перевантаження: пандемія, невизначеність і постійний негатив у новинах.
Та водночас Ліззі Пост подкреслює, що важливо розуміти що є «грубо» взагалі, адже ця категорія залежить від власного досвіду. Для когось нормально, коли студент тихо виходить із пари, для іншого це порушення правил.
Є пряма грубість – коли ви різко критикуєте або нападаєте в лоб. Є пасивна неввічливість – наприклад, ви скролите втелефон, поки з вами говорять. А ще є зона неоднозначності: колега міг навмисне не привітатися, а міг просто не побачити. Контекст і наміри не завжди прочитуються одразу.
Ліззі Пост пропонує прості орієнтири:
Часто у неввічливості звинувачують молодь, але різницю між поколіннями радше пояснює культура, у якій люди дорослішали. Ті, хто виріс поруч із технологіями, спокійно гортають TikTok у компанії. Ті, хто познайомився з гаджетами пізніше, можуть дратуватися вже від самої присутності телефона під час зустрічі тет-а-тет.
Загалом Ліззі Пост зазначає, що коли навколо багато грубості, важливо стежити за власним прикладом – і для дорослих, і для дітей, адже ввічливість це про повагу одне до одного. І варто демонстувати її на своєму прикладі.
© Хмарочос | 2024
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті