Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Дерев’яні будівлі в Україні досі мають репутацію «нетривких і пожежонебезпечних». Але світові приклади демонструють протилежне: найстарішому дерев’яному будинку Європи понад 700 років, а у Франкфурті-на-Майні за кілька місяців звели найбільшу школу з дерев’яних модулів на 2000 учнів.

В Україні також є подібні кейси – наприклад, перший в Україні склад зі стабілізованої деревини, який будують у межах логістичного центру PERETYN. Про те, як дерево повертається в будівництво, чому девелопери зводять з цього матеріалу нерухомість, і що заважає Україні приєднатися до цього тренду, розповідає Ростислав Мазурак, керівник будівельного проєкту PERETYN в Alterra Group. 

Чому на Заході все частіше вибирають дерево для будівництва? 

Будівельна індустрія є одним із найбільших джерел викидів парникових газів – на неї припадає 37% від всіх викидів у світі. Дерево ж навпаки – поглинає вуглець під час росту і продовжує зберігати CO2 при використанні на будівництві.

Крім екологічності, деревина має кращі природні теплоізоляційні властивості, ніж цегла та бетон. А ще такі конструкції швидше монтуються на об’єкті. Інша значна перевага – психологічний комфорт для людей.

Дослідження показують: люди почуваються комфортніше в приміщеннях з дерев’яними елементами.

Враховуючи всі переваги дерева, девелопери по всьому світу все частіше надають перевагу цьому матеріалу. В Європі чимало супермаркетів, цехів, шкіл роблять з дерева. Один із найвідоміших прикладів — Forté у Мельбурні. Це житлова будівля з 13 поверхів, зведена повністю з дерев’яних панелей. Якщо ж говорити про країни Північної Америки, то варто відзначити місто Ванкувер, у якому деревообробна галузь досягає нових вершин. Там планується будівництво Canada Earth Tower — один з найбільших дерев`яних хмарочосів, що вміщуватиме в себе 40 поверхів та близько 200 квартир. 

Україна теж має всі передумови для розвитку дерев’яного будівництва – багаті лісові ресурси, традиції роботи з деревом та сучасні технології. Наприклад, дерев’яний склад у межах логістичного центру PERETYN компанії Alterra Group показує, що технології дерев’яного будівництва можуть застосовуватись і в українських реаліях.

Сучасна дерев’яна архітектура – це не хатини з минулого

Хоча будували з дерева ще з давніх часів, сьогодні будівельники послуговуються геть іншими технологіями. Найбільш поширеними у сучасному будівництві є CLT, LVL/LSL-панелі з дерева та термомодифікована деревина.

1. CLT (cross-laminated timber) – це поперечно-ламіновані панелі. Для їх виготовлення склеюють кілька шарів деревини під різними кутами. Така перехресна структура забезпечує жорсткість, стабільність та дозволяє конструкціям витримувати навантаження

2. LVL (laminated veneer lumber) та LSL (laminated strand lumber) – це інженерні види бруса. Для їхнього створення тонкі шари деревини або деревних стружок склеюють під тиском. Такі конструкції мають високу міцність та стійкість до деформацій.  Завдяки цьому вони підходять для несучих елементів будівлі.

3. Термомодифікована деревина – це дерево, яке пройшло спеціальну термічну обробку без використання хімікатів. Завдяки впливу високої температури змінюється структура деревини, підвищується її стійкість до вологи, грибків та комах. 

Саме цей матеріал – а саме термососну з Івано-Франківської області – використовують для створення фасаду дерев’яного складу на Львівщині. За словами майстрів, підготовка термососни включає кілька етапів: дерево ріжуть, роблять ламелі, сушать у камері до вологості 8-12%, потім стругають, зрощують і склеюють у потрібну форму.

4. Клеєний брус – це дерево, склеєне із ламелей різної товщини під тиском. Така технологія кардинально змінює властивості матеріалу. Клеєний брус набагато сильніший та стійкіший за просте дерево. Коли ми беремо звичайне дерево – його може крутити й воно тріскає, а коли склеюємо клеєний брус – одну ламельку не покрутить, її тримає інша ламелька. Тому він дуже стійкий до деформації.

За допомогою цієї технології можна створювати брус довжиною до 18 метрів, або навіть більше. Це дозволяє робити прольоти без підпор – у проєкті дерев’яного складу в PERETYN компанії Alterra Group виконано проліт 12 метрів, але можливі й 24, й 36 метрів. Для складської нерухомості це принципово важливо.

Розвінчуємо головні міфи

Попри всі технологічні переваги, українці досі з недовірою ставляться до дерев’яного будівництва. Основні побоювання зводяться до кількох стереотипів:

Міф №1: Дерево швидко горить

Насправді, сучасні дерев’яні конструкції можуть бути безпечнішими за металеві. При високих температурах метал швидко втрачає міцність і деформується. Напроти ж, наприклад, дерев’яні CLT-панелі (поперечно-ламіновані панелі) не згорають миттєво. Зовні деревина обвуглюється, утворюючи захисний шар, який сповільнює подальше горіння. Це дозволяє конструкції зберігати несучу здатність довше, ніж метал, який під впливом високих температур може раптово обвалитися. Тут ефективним прикладом є Stadthaus — дев`ятиповерхова будівля у Великій Британії, створена у 2009 році з допомогою CLT-панелей. На момент побудови це була найвища будівля, повністю створена з дерева. З українських прикладів, на складі PERETYN деревина покрита спеціальною вогнетривкою сумішшю. Крім того, у приміщенні стоять системи пожежної сигналізації й гасіння.

Міф №2: Дерево недовговічне

При правильній експлуатації дерев’яні конструкції можуть служити століттями. Наприклад, в Україні є дерев’яні церкви, яким понад 500 років. Найстарішими вважають церкву святого Миколи із села Середнє Водяне (2 зруби збереглися із 1428 року) та церкву святого Миколи із села Колодне у Закарпатській області (1470 рік). Сучасні конструкції обробляють захисними сумішами ще на етапі виробництва. Оновлення захисту може знадобитися лише раз на 20-25 років.

Міф №3: Дерев’яні будівлі ненадійні

Дерев’яні конструкції набагато краще витримують сейсмічні навантаження завдяки еластичності. Дослідження землетрусів 20 ст. у Румунії показали, що дерев’яні будівлі не зазнали серйозних пошкоджень, на відміну від бетонних конструкцій. Ба більше, практичні випробування продемонстрували, що будівля з дерев’яним каркасом висотою до 6 поверхів може витримати землетрус магнітудою 7,5 балів – внаслідок цього можуть утворитися лише незначні пошкодження.

Дерев`яна архітектура, попри всі міфи та упередження, на сьогодні є одним з найбільш інноваційних підходів у будівництві. Це підтверджують як закордонні, так і вітчизняні приклади, адже екологічність та довговічність дерева надають значну перевагу для людей при виборі житла. Нові технології, такі як CLT-панелі та клеєний брус роблять дерев`яні конструкції міцнішими та безпечнішими. Тому дерево повертається як пріоритетний матеріал для створення не лише екобудинків, а й багатоповерхових будівель, що відповідають найвищим стандартам якості та стійкості. 

Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 11 років та 33 днів. За цей час ми опублікували 26955 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
| Хто ми такі?

Коментарі:

Вам доступний лише перегляд коментарів. Зареєструйтесь або увійдіть, щоб мати можливість додавати свої думки.

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті

Newsletter button
Donate button
Podcast button
Send article button