В Європі хочуть відновлювати осушені болота для створення «оборонного щита» проти Росії

Politico повідомляє, що країни східного флангу НАТО розглядають можливість відновлення боліт для посилення обороноздатності та покращення екологічної ситуації.

Адже болота – це не лише «оборонний щит» при можливому нападі Росії, вони ще багаті на торф, який добре поглинає вуглекислий газ.

У своєму природному стані болота вкриті мохом, який не розкладається, а повільно перетворюється на багатий на вуглець ґрунт – торф. Саме це робить болота найефективнішими природними сховищами CO2 на Землі. Хоча вони займають лише близько 3% площі планети, у них міститься третина світового вуглецю, що удвічі більше, ніж у лісах.

Коли болота осушуються, вони починають вивільняти вуглець, який вони накопичували сотні або тисячі років, що підживлює глобальне потепління, а ще суха земля дозволяє важкому транспорту легко пересуватися.

Наразі близько 12% торфовищ у світі деградували, що спричиняє приблизно 4% глобальних викидів парникових газів, які прискорюють потепління планети. Для порівняння, світова авіація відповідає приблизно за 2,5% таких викидів.

У Європі, де болота довгий час вважалися непродуктивною місцевістю, яку слід перетворювати на сільськогосподарські угіддя, картина особливо драматична: половина торфовищ ЄС деградувала, здебільшого через осушення для сільськогосподарських потреб.

У 2022 році країни ЄС повідомили про 124 мільйони тонн викидів парникових газів із осушених торфовищ. Це майже стільки ж, скільки за рік викидає вся країна Нідерланди. Вчені кажуть, що справжні масштаби можуть бути ще більшими.

Щоб змінити ситуацію, у ЄС ухвалили новий Закон про відновлення природи. Він зобов’язує країни відновити 30% деградованих торфовищ до 2030 року та половину – до 2050-го.

Щодо «оборонного щита», то на східному кордоні НАТО торфовища можуть стати природним бар’єром для ворожої техніки. Болота роблять землю непридатною для танків і важких машин. Так сталося у 2022 році біля Києва, коли затоплені поля зупинили російські війська.

Фінляндія та Польща підтвердили Politico, що активно вивчають таку можливість. Наприклад, у Польщі проєкт «Східний щит» вартістю понад два мільярди євро, передбачає відновлення торфовищ і заліснення прикордонних територій.

А Паулі Аалто-Сеталя, законодавиця від правлячої партії Фінляндії «Національна коаліція», минулого року подала до парламенту законопроект, в якому закликала уряд Фінляндії відновити торфовища для захисту своїх кордонів та боротьби зі зміною клімату. 

«Це безпрограшна ситуація, яка дозволяє досягти багатьох цілей одночасно», – сказала Тар’я Хааранен, генеральний директор з питань природи Міністерства навколишнього середовища Фінляндії.

Але водночас уряди Балтії поки не проявляють великого інтересу до відновлення торфовищ. Міністерство оборони Естонії та збройні сили Латвії повідомили, що при зміцненні кордонів природні перешкоди, зокрема болота, враховуватимуться, але відновлювати торфовища вони не планують.

Зазначимо, що більшість боліт ЄС якраз лежать уздовж кордону з Росією та Білоруссю: від Фінляндії через країни Балтії до Польщі. Тому ідея такого щита, тут особливо актуальна.