Взагалі позбутися кондиціонерів не вийде. Які варіанти лишаються для розжарених міст?

В більшості європейських країн кондиціонери є рідкістю, однак через глобальне потепління потреба в них зростатиме. Чи можна їх уникнути чи принаймні знизити їх використання, міркують архітектори та дослідники, опитані Dezeen.

За даними Міжнародного енергетичного агентства, зараз у світі встановлено приблизно два мільярди кондиціонерів, і до 2025 року дві третини квартир і будинків будуть ними обладнані. Відповідно, споживання енергії зросте втричі. Це означає замкнене коло: температура зростатиме, більше людей встановлюватимуть кондиціонери, споживання енергії посилюватиме зміни клімату, і так далі. Крім того, охолоджуючи приміщення, кондиціонери викидають гаряче повітря на вулицю.

Просто відмовитися від кондиціонерів навряд чи вийде. Початковий намір Парижа заселити учасників Олімпіади-2024 у приміщення без кондиціонерів зазнав фіаско — спортсмени скаржилися на нестерпну спеку.

«Дослідження показують, що за температури понад 23 градуси за Цельсієм (зараз такі теплі ночі стали звичайними в Європі під час теплових хвиль — ред.) порушується сон, знижується концентрація, погіршується настрій, — зазначає італійський архітектор, професор Массачусетського технологічного інституту Карло Ротті. — Під час затяжних теплових хвиль ризики зростають: відсутність охолодження призводить до смертей».

Втім, добре продуманий дизайн будинків таки може знизити потребу в кондиціонерах. Німецько-буркінабський архітектор, лауреат Прітцкерівської премії Дьєбедо Франсіс Кере здобув визнання за використання пасивних методів охолодження: орієнтація будівлі, природна вентиляція та затінок.

«Ми повинні переосмислити спосіб будівництва так, щоб кондиціонування було крайнім заходом, а не встановлювалося за замовчуванням, — каже Кере. — Потрібно шукати альтернативні рішення замість того, щоб будувати скляну коробку, яка потребує механічного охолодження».

Вона, однак, визнає, що в деяких регіонах із екстремальним кліматом пасивних заходів буде недостатньо. Крім того, обходитися без кондиціонерів складно у вже збудованих будинках, не пристосованих до високих температур. Навіть Кере вважає, що старій забудові міст Європи не уникнути кондиціонерів.

Фахівці розглядають компромісні системи. Так, дослідник із Університету Сіднея Річард Де Дір пропонує систему вентиляції зі змішаним режимом, яка використовує як механічні, так і пасивні стратегії. Вона потребує для роботи менше енергії, ніж типовий кондиціонер.

Сінгапурська архітектурна студія WOHA використовує подібні гібридні системи у своїх проєктах.

«Це не стільки знайоме нам кондиціонування повітря, — це охолоджене повітря, але з підвищеною швидкістю вітру зі 100% свіжого повітря, і воно використовує лише близько 40-50% енергії кондиціонеру», — зазначає співзасновник Вон Мун Сумм.

Річард Де Дір переконаний, що поведінку і звички людей теж слід переглянути: тримати кондиціонер ввімкненим цілий рік, аби температура у приміщенні ніколи не змінювалася, — це марнотратство. «Я не наполягаю на відмові від кондиціонерів, але було б непогано використовувати їх трохи раціональніше».

Він вважає, що поширене уявлення про оптимальні 22 градуси, які мають бути обов’язково виставлені на кондиціонері, незалежно від місця перебування та сезону, слід переглянути. Зрештою, люди, що живуть у теплому кліматі, краще пристосовані до спеки, ніж жителі півночі.

«Ми дуже адаптивний вид, і ми пристосовуємося до середовища, в якому перебуваємо, — зазначає він. — Припущення, що оптимальна температура для всієї планети становить 22 градуси Цельсія, є доволі небезпечним через енергетичні та екологічні наслідки».

Міжнародне енергетичне агентство вважає, що цілком реально запровадити такі практики, що середнє споживання енергії кондиціонерами знизиться на 45%.

Більшість опитаних експертів погоджуються, що будівельна галузь лишається консервативною та неохоче переймає інноваційні, ощадніші практики. Уряди, втім, мають важелі, які спонукають проєктувальників застосовувати корисні рішення.