Чому американські урбаністи проти доріг з одностороннім рухом та кількома смугами?

Канал CityBeautiful випустив матеріал про проблеми, які створюють односторонні вулиці в США.

Зокрема у ньому професор міського планування Каліфорнійського політехнічного інституту та випускник Next City Vanguard Дейв Амос пояснює, що в середині ХХ століття багато міст США зробили вулиці односторонніми, але сьогодні краще відмовлятись від цієї практики.

Історично односторонні вулиці з’явилися в 1940–1950-х роках під час швидкого будівництва шосе в США. Вони спрощували перехрестя, дозволяли легше налаштовувати світлофори та ефективніше рухати автомобілі. Проте дослідження показують, що вони можуть погіршувати життя мешканців, знижуючи вартість землі, підвищуючи забруднення та небезпеку.

Дейв Амос наголошує, що вулиці зробили односторонніми, щоб прискорити рух, але це не завжди дає результат. Часто водіям доводиться робити об’їзди, щоб опинитися у потрібному напрямку. А коли швидкість таки зростає, то зростають і ризики – вулиці стають небезпечними для пішоходів, велосипедистів і навіть самих водіїв. Це веде до більшої кількості аварій і серйозніших наслідків. Особливо небезпечно для велосипедистів, які їдуть проти потоку.

Крім того, односторонні вулиці мають негативний економічний вплив. Вони знижують вартість житла, створюють відчуття занедбаності району та навіть сприяють зростанню злочинності. Наприклад, у Луїсвіллі (Кентуккі) більшість односторонніх вулиць проходять саме через райони з низьким доходом, високим безробіттям і криміногенністю.

Натомість повернення вулиць до двостороннього руху дає протилежний ефект: райони стають безпечнішими, економіка пожвавлюється, а мешканці почуваються комфортніше. Це робить міський простір живішим і привабливішим

Дейв Амос був не першим, хто зацікавився проблемою одностороннії вулиць у США. Ще у 2016 році на порталі Strong Towns вийшла стаття де наводилися основні причини, чому вулиці з односторонім рухом – це погано.

Там також наводились аргумени, що перш за все такі вулиці провокують водіїв їхати швидше, і вулиці перетворюються на маленькі автостради. Це небезпечно для пішоходів і велосипедистів: водії часто не зупиняються на пішохідних переходах та дивляться лише в один бік, що створює ризики навіть для дітей чи людей з обмеженою мобільністю.

Також наголошувалось, що на двосторонніх вулицях магазини краще помітні і водії та пасажири можуть легко зупинитися й зайти всередину. А от на односторонніх вулицях рух швидший, магазини майже «проскакують повз», і від цього страждає торгівля.

А ще односторонні вулиці ускладнюють навігацію. Щоб доїхати у потрібне місце, водіям часто доводиться робити великі кола. Це незручно, особливо якщо потрібно повернутися до парковки чи заїхати ненадовго у магазин. У результаті втрачається час і додається зайвий стрес.

Авторка статті зазначала, що її район – це місце, куди приїжджають, а не просто проїжджають наскрізь. Тому вулиці мають бути спроєктовані так, щоб люди могли жити, гуляти і користуватися простором, а не лише швидко проїжджати машинами.

Для прикладу вона розповідає, що у 2011 році в Луїсвіллі (Кентуккі) дві односторонні вулиці біля центру міста знову зробили двосторонніми. За три роки після змін кількість аварій там зменшилась – на одній вулиці на 36%, на іншій аж на 60%. При цьому машин стало більше. Приблизно на чверть знизилась і злочинність, тоді як у місті загалом вона зростала. Вартість нерухомості та дохід бізнесів піднялися, а пішоходів стало більше. У підсумку місто отримало більше податків від власності та менше витрачало на реагування на аварії.