У львівському сквері збудували павільйон із пресованої землі (фото)

У Львові збудували павільйон із архаїчного матеріалу, який зараз переглядають архітектори, — пресованої землі. Проєкт створили архітектори Анна Помазанна та Михайло Шевченко, співзасновники Materia Lab, що досліджує експериментальні матеріали та практики. До будівництва долучилися студенти Харківської школи архітектури.

Споруду розташовано у відремонтованому цього літа сквері на розі вулиць Замарстинівської та Липинського. Поряд — Центр допомоги людям, які пережили полон та тортури, також відкритий влітку. За ним пролягає вулиця, яку торік перейменували на честь Рафала Лемкіна — польсько-американського правника, який розробив сучасне визначення геноциду.

Меморіальний павільйон із пресованого ґрунту також присвячено Рафалові Лемкіну. 16 жовтня у Центрі міської мобільності вулиця Бандери 24 відкриється виставка, що презентує результати проєкту.

Основу павільйону становить цегла з пресованого ґрунту. Ґрунт взяли з котловану будівництва соціального житла на вулиці Миколайчука. Загалом майже всі матеріали та елементи конструкції павільйону були знайдені у Львові та в радіусі 20 кілометрів від міста: фундаментні блоки зі старої промислової будівлі, дерево та метал з даху будинку, пошкодженого внаслідок обстрілу.

«Використання локальної землі в конструкції споруди формує прямий звʼязок з історією міста та його трагічними подіями», — зазначають автори.

Анна Помазанна у колонці для Pragmatika розповідає про матеріал детальніше. Споруди з суміші глини та піску, іноді з додаванням рослинних волокон, зводилися на всіх континентах ще з часів перших поселень. Проте у ХХ столітті будівництво з ґрунту майже припинилося, його витіснили цемент та бетон. Однак сьогодні цей матеріал повертається.

Для будівництва використовують нижні, неродючі шари ґрунту, що складаються переважно з піску та глини. Необпалена глина здатна регулювати мікроклімат приміщення: вона вбирає надлишкову вологу й віддає її назад.

Та головна перевага полягає в ощадливості виробництва. Керамічна цегла випалюється за температури до 1000 градусів; для виробництва цементу клінкер обпалюють за близько 1400 градусів. Натомість пресовані земляні блоки висихають природним шляхом. Замість видобування глини та піску в кар’єрах, для виготовлення цих блоків можна використовувати ґрунт, що залишається після земляних робіт.

Одна з колон містить домішки вапна у розчині, що підвищує її стійкість до води, інші елементи вкриті сумішшю лляної олії, бджолиного воску та каніфолі. Водночас матеріал лишається чутливим до вологи.