Датський острів став прикладом енергетичної революції з від’ємним вуглецевим слідом. Як йому вдалося цього досягти?
Перш за все мешканці інвестували у вітрові турбіни і тепер отримують з цього дохід.
Перш за все мешканці інвестували у вітрові турбіни і тепер отримують з цього дохід.
Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 11 років та 52 днів. За цей час ми опублікували 27092 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
Стати членом Товариства | Хто ми такі?
Датський острів Самсе ще у 2021 році отримав звання кліматичного лідера ООН, а вже понад 20 років його вважають прикладом енергетичної революції.
Електроенергію тут забезпечують 11 наземних вітряків, а 70% тепла мешканці отримують із відновлюваних джерел. Завдяки цьому їхній вуглецевий слід не просто нульовий, а навіть від’ємний – мінус 12 тонн на рік.
Острів Самсе розташований у морі Каттегат, за годину паромом від Орхуса – другого найбільшого міста Данії. Тут мешкає близько 4000 людей, і весь острів працює на відновлюваній енергії.
Зміни почалися після Кіотського саміту 1997 року, де вперше визначили міжнародні цілі зі скорочення викидів. Тоді Данія оголосила конкурс на пошук «острова відновлюваної енергії», і переміг Самсе.
Сьогодні острів ставить ще амбітніші завдання. Поки ЄС планує досягти вуглецевої нейтральності до 2050 року, Самсе хоче відмовитися від викопного палива вже до 2030-го.
Керівник місцевої Енергетичної академії Серен Германсен наголошує: ключ до успіху — у залученості громади. «Написати план легко, але реалізувати його разом із жителями набагато складніше», — каже він.
У 1997 році мешканці ледве зібрали кошти на першу вітрову турбіну. Вони сумнівалися і в технології, і в тому, чи не зіпсують вітряки ландшафт. Переконати людей було справжнім викликом. На сайті Самсе зазначають: «Вітряки виглядають набагато красивіше, коли ти є їхнім співвласником і заробляєш гроші, коли дме вітер». Саме завдяки співінвестуванню мешканці змінили ставлення до проєкту: турбіни з чужої технології перетворилися на джерело доходу.
Сталий розвиток охопив і туризм. Місцева компанія Feriepartner відмовилася від пластику та перейшла на лляні сумки зі старого одягу. «Ми також користуємося серветками без хімікатів, які допомагають економити воду», – розповідає менеджерка Моніка Андерсен.
На острові розташовані 22 села, де немає світлофорів і кільцевих розв’язок, а велосипеди залишаються основним транспортом. Із 2011 року муніципалітет закупив 40 електромобілів для спільного користування. Більшість будинків опалюють теплом від станцій на соломі та деревній трісці, а в дитсадках щодня відстежують рівень споживання енергії.
На Самсе головну роль відіграли родини, які взяли на себе енергетичний перехід і довели: майбутнє «зеленої» енергетики залежить від місцевих громад. Ця модель уже надихнула схожі ініціативи по всьому світу від Hepburn Wind в Австралії до Sustainable Molokai на Гаваях.
Втім, мешканці підкреслюють, що найскладніше – це оновити стару енергосистему. Частина транспорту й сільського господарства досі залежить від викопного палива, і саме це ускладнює план повної відмови від нього до 2030 року.
© Хмарочос | 2024
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті