Співзасновниця Urban Reform Олександра Нарижна, урбаністка та керівниця проєктів Urban Reform Анастасія Палій та соціологиня, співзасновниця Бюро партисипативного планування Citè Марія Грищенко розповідають про нову школу для містопланувальників, архітекторів, інженерів, дослідників міста, економістів, працівників муніципалітетів та всіх, хто пов’язаний з просторовим плануванням та розвитком міст. Вона запускається вже цієї осені. 

В цьому матеріалі співзасновниці нового проєкту діляться думками про сучасні виклики сфери та рішення, які пропонує Urban Reform School.

Як виникла ідея створити школу для урбаністів?

Бажання створити школу урбаністики в Urban Reform існує щонайменше останніх п’ять років.

«З початку повномасштабного вторгнення ми відразу замислилися про освіту. Було очевидно, що Україну очікує відбудова — і фізична, і символічна. У перші місяці стало зрозуміло, що якісні зміни неможливі без нового покоління фахівців, які вміють працювати з невизначеністю, критично мислити й брати відповідальність. Ми добре знали сферу урбанізму та бачили, що система професійної освіти у цій галузі повільно трансформується й важко інтегрує інновації. Водночас війна актуалізувала дискусії про майбутнє наших міст, стратегії та плани відновлення, потребу у прозорому та демократичному плануванні. Саме тому ми зрозуміли: необхідна школа, яка готуватиме агентів змін, здатних експериментувати, впроваджувати нові підходи й формувати культуру планування, що стане основою для сталого розвитку та відновлення країни», — розповідає співзасновниця Urban Reform Олександра Наріжна.

За словами Анастасії, в Україні сьогодні формується величезний запит на якісний простір для обміну знаннями та досвідом у сфері урбанізму. 

«Ми бачимо, що виклики, з якими стикаються наші міста й громади, потребують нової генерації фахівців — просторових планувальників, урбаністів, урбан-дизайнерів. Потенціал у нас є, але бракує єдиної платформи, де ідеї перетворюються на практику, де фахівці можуть навчатися один в одного й разом розвивати сучасний український урбанізм. Саме створення такого середовища — місця співпраці, дискусій і спільного зростання — є ключем до відповіді на ці виклики», — каже вона.

Також за словами Марії, більшість формальних освітніх програм створені для навчання плануванню в умовах мирного часу. Вищі навчальні заклади вже почали формувати більш адаптовані програми для підготовки спеціалістів в нових умовах, але це відбувається досить повільно через брак гнучкості та забюрократизованість формальної освіти.

«Україні вже сьогодні потрібні фахівці та фахівчині з актуальними знаннями та розумінням, як діяти в поточних умовах, — зазначає вона. — Ми з колегами здобуваємо унікальний та цінний досвід планування в умовах війни та невизначеності. Однак майданчиків для обміну цим досвідом і практичними кейсами бракує».

Чим ця школа буде особливою?

Саме на потребі мати такий майданчик для обговорення викликів у сфері просторового планування та урбаністики 11 червня під час брифінгу наголошували 40 учасників Lviv Urban Forum. Вони обговорювали, якою має бути неформальна освіта в контексті містобудування та архітектури в Україні. Під час розробки програм та структури нової Reform Urban School організатори зокрема спирались й на це обговорення.

1. Гнучкість та актуальність програм: школа враховуватиме нові тенденції, сучасні виклики та проблеми сфери, а також уникатиме навчальних програм, які вже не актуальні. У навчальних програмах будуть використовувати найсучасніші принципи підходів до планування та містобудування.
2. Конкурсний відбір: у школі буде конкурсна основа для вступників для того, щоб формувати спільноту дійсно зацікавлених осіб.
3. Горизонтальність та демократичність: неформальна освіта дозволяє створювати атмосферу діалогу та партнерських стосунків між викладачами та студентами.
4. Практико-орієнтований підхід: навчання у школі буде практично орієнтованим. У програмі закладено багато практики та роботи над фактичними кейсами в українських містах. Зокрема, у  програмі Basic першого року буде окремий практичний блок роботи з громадою, містянами та міською адміністрацією.
5. Міждисциплінарність та різноманітність програми: до викладацького складу будуть залучені спеціалісти з різних сфер, оскільки процес планування дуже різноманітний — це не лише про архітекторів, а й про співпрацю з соціологами, антропологами, урбаністами, економістами та всіма, хто дотичний до міста і його творення. Крім того, в самій програмі будуть навчати й взаємодії з органами влади, залученню коштів до проєкту та інших суміжних навичок, які потрібні у роботі.
6. Започаткування сталої інституції: співзасновники школи прагнуть створити постійну інституцію, яка не лише надаватиме освіту, а й формуватиме спільноту однодумців, які зможуть взаємодіяти, обмінюватися досвідом та реалізовувати спільні проєкти.
7. Можливість навчання для експертів з різним досвідом: школа дозволить навчатись спеціалістам з абсолютно різним досвідом. Зокрема, працівникам органів влади, досвідченим експертам, які в цій сфері вже багато років, та молодим спеціалістам, у яких ще небагато досвіду.
8. Обмін досвідом з іноземними колегами: наразі серед працівників сфери містобудування та просторового планування є запит щодо обміну досвідом з іноземними колегами. Нині вже з’являються подібні програми, проте їх все ще недостатньо. Нова школа урбаністики створить простір для міжнародного обміну досвідом та рефлексій.

На які основні виклики відповідатиме нова школа?

1. Складність планування в умовах невизначеності та війни. Як вже зазначала Марія, українських спеціалістів в університетах  готували планувати в мирних умовах. Нині інструменти, що використовувались раніше для планування не завжди релевантні, тому важливо шукати нові та експериментувати, напрацьовувати свої підходи, пояснює вона.

«З одного боку в Україні насправді не так багато спеціалістів, що мають вже відрефлексований та осмислений досвід не просто планування в умовах невизначеності та війни, а й реалізації запланованого. З іншого боку, необхідність планувати в умовах стресу, війни та нерозуміння, яким буде майбутнє також призводить до розгубленості та фрустрації, полегшенням яких на мою думку може бути власне обмін переживаннями, рефлексія про досвід та обмін знаннями.. Під час навчання ми хочемо створити  умови для такого обміну, рефлексії та можливості експериментувати в більш безпечних умовах. Будемо спільно шукати та напрацьовувати інструменти релевантні для нашого часу та планування в умовах війни», — розповідає вона.

2. Брак спеціалістів. Через повномасштабне вторгнення за межі країни виїхала значна кількість спеціалістів, особливо молоді. Також велика кількість професіоналів сфери мобілізувались до лав Збройних сил та наразі захищають Україну. Загалом за даними ЄДЕССБ в Україні налічується 4484 сертифікованих архітектори, що є критично мало для країни з 30-мільйонним населенням. Згідно з опитуванням, яке провело НСАУ, 40% архітекторів змінили свій рід діяльності внаслідок війни.

«Є величезний брак кадрів, а роботи у зв’язку з потребою планування відновлення вже в умовах війни, а й також продовження реформи децентралізації та реформи підходів до містопланування тільки збільшується. Це потребує кооперації та координації спеціалістів різних галузей, що потребує знань, компетентностей та людського капіталу. Ми віримо, що освітня програма створить умови для посилення як молодих спеціалістів, так і перекваліфікації більш досвідчених професіоналів з інших сфер», — пояснює Марія.

3. Брак гнучкості системи вищої освіти. Як згадувалось раніше, наразі більшість курсів, які викладаються в університетах релевантні до мирного та процвітаючого часу. Поступово вводяться нові курси в програму, але ці зміни повільні через забюрократизованість системи. Крім того, люди, що працюють в сфері мають обмежену можливість ділитись своїм досвідом саме через систему вищої освіти. 

«Неформальна освіта створює такі можливості. Одночасно ми переконані, що якісну освіту можна побудувати у кооперації формальної та неформальної освіти. Неформальна освіта та наша школа має стати підтримкою та партнером для освітніх програм в закладах вищої освіти. Це можливість тестувати та створювати нові знання, більш гнучко трансформувати програму, оновлювати знання та актуалізувати програму відповідно до вимог часу. Саме завдяки неформальній освіті є можливість долучити до обміну знаннями іноземців, що складно для вищої освіти. Також сильною стороною неформальної освіти це можливість створити умови для спільного навчання спеціалістів з різних сфер та створення міждисциплінарних команд», — розповідає експертка.

4. Потреба в платформах для обміну знаннями та досвідом для синхронізації. Сьогодні українські спеціалісти накопичують унікальний досвід — планування відновлення, пошук рішень для стійкості, робота в умовах багатовимірних криз. Проте бракує вільного обміну та синхронізації цим досвідом. Школа прагне стати майданчиком, де знання поширюються через спільне навчання, конференції, події та неформальне мережування. Організатори Urban Reform School хочуть створити спільноту, де спеціалісти можуть взаємодіяти, обговорювати й творити нові підходи.

«Ми переконані, що в Україні сьогодні твориться майбутнє європейської культури. А творення може відбуватись лише завдяки обміну думками, ідеями, досвідом. Сьогодні багато спеціалістів  та спеціалісток, що працюють в сфері планування активно експериментують, отримують важкий та значимий досвід планування відновлення, вирішення складних задач, планування для стійкості. Сьогодні важливо створювати можливості для вільного обміну та обговорення цього досвіду. Наша школа має амбіцію стати таким майданчиком для взаємодії та обміну досвідом через спільне навчання, на конференціях та інших подіях. Ми прагнемо створити спільноту навколо школи для вільного мережування та обміну думками та творення знань», — каже Марія.

5. Потреба обміну досвідом з іноземними спеціалістами в сфері відновлення під час війни. Україна має унікальний контекст, але багато країн також проходили крізь війни чи масштабні катастрофи. В Urban Reform School вірять, що найстійкіші рішення з’являються на перетині українського досвіду та міжнародних практик. Школа створює умови для рівноправного обміну знаннями між українськими та іноземними спеціалістами з різних дисциплін, у дусі взаємної поваги до культури та ідентичності.

«Створити стійкі рішення для наших громад ми можемо на перетині нашого унікального досвіду та іноземними знаннями з досвіду інших країн, що мали схожі виклики. Для нас важливо, щоб ця співпраця відбувалась на засадах рівного обміну та поваги до культури, ідентичності. Ми віримо, що наш освітній майданчик може створити такі умови для співтворення та обміну досвідом українських та іноземних планувальників та планувальниць. Ми плануємо запросити викладати у школі та долучитись до розробки програми спеціалістів з різних дисциплін, як із закордону, так і з україни», — наголошує вона.

Що пропонує Urban Reform School

Протягом перших двох років планується запустити три рівні освітніх програм — Basic (програма для студентів та молодих фахівців), Professional (програма для фахівців із досвідом роботи (від 3 років) у сфері міського планування, архітектури, мобільності, соціології тощо.) та Executive (програма для управлінців і лідерів змін: голів громад, головних архітекторів громад, держслужбовців, керівників команд чи кандидатів на керівні посади). Ці програми спрямовані на комплексну підготовку: від молодих спеціалістів до досвідчених професіоналів та управлінців у сфері розвитку міст і громад. Навчання охоплюватиме широкий спектр ключових тем: міське та економічне планування; регіональний та екологічний розвиток; міський дизайн та ландшафт; міська соціологія та співтворчість; мобільність та інфраструктурне проєктування; міський аналіз та робота з даними.

Програми структуровані за семестрами, кожен з яких складається з чотирьох тематичних блоків. Заняття проводитимуться один раз на місяць. У програмі Basic Urbanism, яка стартуватиме першою, навчальний семестр триває чотири місяці, що включає 16 повних навчальних днів та 128 годин консультацій. Цей графік дозволяє учасникам ефективно поєднувати навчання з роботою.

Перший семестр розпочинається вже у жовтні цього року. Open Call оголосять наприкінці літа. Серед вступників проводитимуть відбір.

Формат навчання передбачено тільки офлайн: взаємодія та спілкування — це одні з основних цінностей школи. Перші сесії проходитимуть в головному офісі ГО Urban Reform, у Києві, проте в планах найближчим часом знайти окреме приміщення для школи. 

Навчання буде платним, проте студенти матимуть можливість отримати стипендію, яка покриватиме частину чи повну вартість навчання.