Київський крематорій почали відновлювати до первісного вигляду — Храму Неба (фото)
За задумом АРВМ, коліп мав бути білим із блакитним засклінням і мозаїчним декоративним елементом кольору золота у центрі.
За задумом АРВМ, коліп мав бути білим із блакитним засклінням і мозаїчним декоративним елементом кольору золота у центрі.
Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 11 років та 56 днів. За цей час ми опублікували 27136 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
Стати членом Товариства | Хто ми такі?
У Київському крематорії почали реставрацію залів прощання. Пройдено всі етапи погоджень та отримана дозвільна документація, повідомляє сайт крематорію.
«За результатами роботи ми побачимо те, що радянська влада не дозволила реалізувати авторам — Аді Рибачук і Володимиру Мельніченку, а саме — Храм Неба в кольорах святої Софії», — пише депутатка Ганна Бондар.
Кремаційний корпус та зали прощання було збудовано у 1975 році. Цю частину комплексу авторський дует Рибачук-Мельніченка (АРВМ) називав Храмом Неба.
Інтер’єри залів наразі пофарбовано зеленим і брунатним, вистелено ковроліном і декоровано пластиковими вінками. За задумом АРВМ, коліп мав бути білим із блакитним засклінням і мозаїчним декоративним елементом кольору золота у центрі.
Технічні проблеми залів прощання — бар’єрність, недостатня гідроізоляція, відсутність водовідведення, пластикові двері та забиті металом вітражі тощо.
Під час розроблення проєкту реставрації команда працювала із архівами АРВМ і спрівпрацювала з фондом пам’яті художників.
Модерністський ансамбль крематорію було збудовано в 1970-х роках за проєктом Авраама Мілецького, Ади Рибачук і Володимира Мельніченка.
2020 року ритуальні корпуси Київського крематорію отримали статус щойно виявленого об’єкта культурної спадщини.
На стан ритуальних зал скаржилися, зокрема, військові: людей на милицях і колісних кріслах доводилося заносити всередину.
© Хмарочос | 2024
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті