Панно в центрі Рівного замінять на мурал загиблому військовому. Ідея викликала дискусію

У Рівному дискутують щодо проєкту пам’ятного муралу на стіні будинку на вулиці Соборній 17, поруч із ЦУМом.

Стінопис із портретом Тараса Давидюка площею 150 квадратних метрів планують розмістити на фасаді замість нинішнього радянського абстрактного металевого панно.

Це частина проєкту «Слід на стіні — Слід в історії», який передбачатиме також фільм зі спогадами про військового, лінк на який розмістять на муралі, доповнену реальність, а також заходи пам’яті Давидюка, зокрема у школах.

«Це великий проєкт, який стартує з муралу і я сподіваюсь, що переродиться в те, що ми зберемо максимальну кількість історій про наших захисників», — пояснює керівниця проєкту та голова ГО «Рівне – такмед» Тетяна Воронцова.

Тарас Давидюк брав участь у першій війні на Донбасі, а з початком повномасштабного вторгнення вдруге повернувся на фронт добровольцем. Загинув у листопаді 2023 року біля села Роботине Запорізької області.

Водночас на сайті міськради зареєстрували петицію про збереження панно, в якій висловлюється сумнів у художній якості муралу. «Потрібно зберегти це панно на тому місці, де воно є, і реставрувати його, замість того щоб створювати, чесно кажучи, низькопробний та негарний мурал. Було б значно доречніше встановити пам’ятну дошку або облаштувати сквер імені цього героя», — йдеться у зверненні.

Ідею стінопису розкритикувала дизайнерка Олександра Корчевська.

«Мурал, який пропонують зробити у Рівному на місці монументального панно, зіпсує обличчя всього Майдану на Соборній і водночас є нульовим за рівнем художньої майстерності, — пише вона. — Навіть якщо вам дуже болить, піднімати одного героя вище за інших — це знецінювати всіх решту… Краще інвестувати зусилля у створення архітектурної пам’ятки, яка відзначала би кожного і була б місцем спільної пам’яті».

На її думку, неякісна та одноманітна меморіалізація призведе до знецінення пам’яті. Серед інших можливих підходів до увічнення пам’яті дизайнерка називає будівництво університетів і лікарень на честь певних осіб; ветеранські бізнеси й об’єднання, ініціативи, забіги та події.

Протилежну думку висловив військовий медик Юрій Поліщук. «Конкретно в цьому питанні особисто мені мало цікава думка тих, хто реально не воював. Я би дуже хотів, щоб Рівне було наповнене портретами тих, хто за нього загинув», — написав він.