Кліматологи назвали причини потопу в Одесі. Кількість жертв зросла

Сьогоднішній день, 2 жовтня, в Одеській області оголошено днем жалоби через смертельний потоп, який спричинили сильні зливи.

Пошукові роботи в Одесі завершено. Кількість загиблих зросла до 10: у Пересипському районі сусіди знайшли тіло 90-річної жінки. Водночас ДСНС заявляє, що рятувальники впевнилися: жертв більше не буде.

Найбільші масиви води зібралися у підземних паркінгах, і відкачувати з них воду найскладніше. Також було затоплено 42 укриття.

Фахівці Укргідрометцентру пояснюють, що сильні дощі викликав циклон над Чорним морем. Значний вплив на інтенсивність зливи мало тепле та вологе повітря.

В Одесі за добу випало 94 міліметрів опадів — це 224% від місячної норми.

Синоптики стверджують, що попереджали про загрозу: вдень 30 вересня посилили попередження до другого помаранчевого рівня, а вввечері — до третього червоного.

«У часи кліматичних змін такі екстремальні події стають частішими: з 2015 року (останні 10 років) в Одесі зафіксовано 14 випадків сильного дощу (кількість опадів від 50 до 100 мм за 12 годин і менше); за попередні десятиріччя це було два-три випадки на 10 років», — зазначають в Укргідрометцентрі.

Смуги дощу — rainbands, — раніше типові для тропічних процесів, тепер проявляються і в середніх широтах.

Урбанізація, зі свого боку, посилює ризики: велика частка асфальту та бетону (непроникні поверхні, які не дозволяють воді просочуватися в ґрунт) перетворює дощ на стрімкі й великі за обсягом потоки води.

Дослідження з США та Великої Британії показують, що в містах з високим ступенем забудови потоки води зростають на 20–50%. Зелені зони та проникні матеріали, такі як пористий асфальт, що дозволяє воді фільтруватися в ґрунт, можуть зменшити підтоплення на третину.

Обладміністрація створила тимчасову комісію, яка вивчатиме причини та обставини трагедії: чому не спрацювала належним чином система оповіщення, чому мешканці не отримали вчасного попередження про небезпеку, а школи не перейшли на дистанційний режим.