Оленячі феромони та брудні труси знаходять у гуманітарці з Європи. Фонди мусять утилізувати їх власним коштом

Українські благодійні організації змушені власним коштом і зусиллями позбуватися непотребу, який отримують як гуманітарну допомогу з Європи. Серед гуманітарки знаходять оленячі феромони, брудну білизну, секс-іграшки. Про це йдеться у матеріалі Суспільного.

У «Скарбниці надії» кажуть, що зазвичай 20% гуманітарки виявляється непотребом. За словами засновниці Мар’яни Реви, донори вантажать у частину фуру необхідні речі, а решту дозаповнюють різнорідним крамом, що поприносили добрі люди, наприклад, до своєї місцевої церкви. Це можуть бути весільна сукня 1960-х років або туфлі з 10-сантиметровими підборами. «Ми натикалися на брудні труси, секс-іграшки, використані зубні щітки. Сміття, якого бридко торкатися», — каже Рева.

Фонд дитячої паліативної допомоги «Руєвит — Україна» якось отримав вантажівку, зокрема, з хімікатами для тротуарної плитки та феромонами ланей для приваблення самців. Деякі контейнери протекли по дорозі, й частина товарів була зіпсована. Відмиваючи те, що вціліло, волонтери зрозуміли: це нерозпродані товари з супермаркету. Їх дешевше відправити на благодійність, ніж на переробку.

Співзасновниця «Своїх» Леся Литвинова зазначає, що приблизно третина складів, за які фонд сплачує оренду, зайняті непотребом. Така ж ситуація у багатьох інших фондів.

«У всіх розвинених країнах є величезні логістичні склади, куди відправляється виведене з експлуатації медичне обладнання з лікарень. Воно може бути повністю функціональним, але морально застарілим, або повністю функціональним і не застарілим, але медичні установи вирішили його оновити, — пояснює Литвинова. — Їм потрібно щось робити з цим обладнанням. Процес утилізації дорогий. Однак, якщо ви віддаєте його на благодійність, це безкоштовно, а в деяких країнах навіть приносить податкові пільги. Крім того, це дає можливість сказати: “Ми молодці, ми відправили 25 контейнерів медичного обладнання”».

В організації «Крила надії» розповідають, як на початку повномасштабного вторгнення поліцейські з іншої країни передали партію бандажів та офтальмологічного обладнання. Волонтери відразу відправили бандажі на фронт. Звідти подзвонили тамтешні медики: «Ви здуріли? Вироблено у 1984 році». Офтальмологічне обладнання, яке передали в один із шпиталів, виявилося несправним.

Торік одна з європейських клінік запропонувала передати «Крилам надії» медичне обладнання на 500 тисяч євро. Але потрібно було замінити одну деталь. Фахівці виявили, що ця деталь коштує 200 тисяч євро і вже не виробляється. Довелося відмовитися.

Так само у 2020 році фонд «Свої» отримав ваги, які досі зберігаються на складі. Вони робочі, але бракує зарядного елементу — оригінальний коштує 3,5 тисячі євро, а з іншими ваги не працюють, бо потрібен спеціальний чип.

Благодійники часто вважають, що будь-яка допомога краще, ніж нічого, й ображаються, коли не отримують подяки. Але для волонтерів вантаж часто стає тягарем, як-от чотири вантажівки медичних ліжок з поламаними поручнями й без матрасів. «З одного боку, розумію, можливо, це краще ніж нічого. Але в мене перед офісом чотири вантажівки ліжок. І за документами, вони наші. Що робити у такій ситуації?» — каже Литвинова.

Окрема велика проблема — прострочені ліки, причому в деяких термін придатності сплив десяток років тому. І це не просто формальність — так, одного разу «Крила надії» отримали коробку підгузків п’ятирічної давнини, які встигли затвердіти.

«Руєвит» отримав серед іншого вантажу коробки з великими обсягами масок і спецодягу, що лишилися ще після пандемії й котрих донор мав позбутися за спеціальною процедурою, адже це небезпечні відходи.

Цьогоріч уряд спростив закон про неякісну гуманітарну допомогу, що регулює, як її позбуватися. Тепер одержувач самостійно проводить інвентаризацію, складає відповідний акт і протягом п’яти днів надсилає до обладміністрації. Протягом 10 днів адміністрація надсилає відповідь. Якщо знищення погоджено, волонтери знаходять компанію, яка утилізує партію. Утилізація коштує 30-65 гривень за кілограм.

«Це мільйони гривень. Де їх взяти? Благодійні фонди не заробляють гроші. Благодійні фонди збирають пожертви. Може, нам розпочати кампанії зі збору коштів на переробку непотрібних речей? Щоб люди давали гроші на те, щоб вивезти на смітник речі, які не вивезли на смітник у Європі?» — обурюється Леся Литвинова.