«Компанія залишає всі рейси в гори лише заради пасажирів» – половина напрямів «Укрзалізниці» збиткові

«Укрзалізниця» оприлюднила внутрішню аналітику пасажирських перевезень, де зазначено, що із 98 регулярних маршрутів по Україні 56 приносять збитки. Тобто більше половини.

Компанія розділила напрямки на групи за рівнем прибутковості:

• Прибуткові: це здебільшого швидкісні та найпопулярніші рейси між великими містами: Київ — Дніпро, а також частина маршрутів Київ — Львів, Київ — Харків і Київ — Одеса.
• Напрямки, які працюють із мінімальними втратами: Київ — Вінниця, Київ — Хмельницький, Київ — Запоріжжя.
• Збиткові та найзбитковіші — більшість маршрутів, особливо західні: Київ — Ужгород, Київ — Чернівці, а також деякі міжрегіональні, зокрема Харків — Львів.

Збитки «Укрзалізниці» у пасажирських перевезеннях спричинені кількома основними факторами.
Передусім — соціальною роллю компанії. Частина маршрутів забезпечує сполучення з віддаленими й малонаселеними районами, де пасажиропотік не покриває витрат.

Ще один чинник – це дорожча дизельна тяга. На неелектрифікованих ділянках експлуатація тепловозів коштує значно більше, ніж електровозів. Додаються також проблеми зі зношеним рухомим складом і низьким завантаженням окремих напрямків.

Навіть популярні гірські маршрути залишаються збитковими. У Карпатах потяги курсують складними ділянками на дизельній тязі, без помітного вантажного потоку. Фактично компанія утримує всю гірську інфраструктуру лише заради пасажирів. Без цього соціального обов’язку сезонні маршрути до Яремче чи Ясіня довелося б закрити, а колії — демонтувати.

Ще гірша ситуація з приміськими перевезеннями — вони покривають менше ніж 10% витрат. Через нестачу ресурсів Укрзалізниця у найгіршому випадку може скасувати понад 500 рейсів.

Додатковий ризик полягає в тому, що у 2026 році вперше можуть стати збитковими вантажні перевезення, які традиційно компенсували втрати пасажирського сегмента.

Щоб стабілізувати ситуацію, уряд готує нову систему фінансової підтримки. Держава планує виділити близько 13 мільярдів гривень у 2025 році та до 16 мільярдів гривень у 2026 році. Це допоможе поступово відмовитися від перехресного субсидування й утримати тарифи для пасажирів без підвищення цін.