У долині річок під Луцьком планують створити екопарк — із мінімальним втручанням у дику природу

У долині річок Стир і Топілля, за три кілометри від Луцька, планують створили екопарк. Концепцію презентувала громадська організація «місто.ребут».

Проєкт створюють у співпраці з Молодіжною радою при Підгайцівській сільській раді в межах програми «Спільноти — серце міських перетворень» за підтримки Ro3kvit: Urban Coalition for Ukraine та нідерландської архітектурно-планувальної компанії INBO.

Контекст і виклик

Долина річок Стир і Топілля входить до Смарагдової мережі — європейської системи збереження біорізноманіття. Її водно-болотні угіддя регулюють рівень води, очищують її та формують мікроклімат.

Початковий запит громади був простий — створити місце для купання та відпочинку. Але в процесі дослідження команда «місто.ребут» побачила глибшу проблему: те, що приваблює людей у долині — дика природа — поступово зникає під людським впливом.

Це стало відправною точкою для нового підходу — створення простору, який одночасно задовольняє потреби громади та підтримує природний баланс.

Концепція: збереження як форма використання

Концепція базується на результатах спільного дослідження з Волинським національним університетом, яке виявило понад 80 видів рослин і 60 видів тварин на території. Розвиток долини виключає масштабне будівництво. Натомість пропонують мінімальні втручання, природні матеріали, локальні види рослин.

Основні напрями концепції:

• Природний каркас. Формується система екостежок і дерев’яних містків, що не створюють один головний маршрут, а навпаки — розосереджують потоки відвідувачів, зменшуючи тиск на екосистему. Така структура допомагає людям відкривати долину без шкоди для її природних процесів.
• Простір для спільнот. Передбачено відкриту платформу — багатофункціональний майданчик для воркшопів, лекцій, спортивних занять чи звичайних зустрічей. Його головна ідея — створити місце, яке об’єднує людей навколо природи, а не навпаки.
• Послідовність дій. Усі рішення розташовані за пріоритетами: спочатку — формування зв’язку громади з долиною, залучення мешканців; потім — технічні втручання, що впорядковують відвідування; у перспективі — сталі процеси: екопросвіта, партнерства, природне господарювання.

Процес співпраці: від партисипації до спільноти

Робота над Екопарком почалась у 2024 році, коли Молодіжна рада Підгайців звернулася до ГО «місто.ребут» із запитом на облаштування прибережжя.

Подія «Побачення з долиною» стала першим відкритим діалогом між людьми та природою. Учасники разом прибирали територію, проходили маршрут із екологом Володимиром Радзієм, мапували ідеї. Це стало не лише дослідницькою акцією, а точкою формування довіри.

Щоб продовжити розмову, команда організувала мандрівні виставки у релігійних громадах — просторах, де мешканці почуваються безпечно й відкрито. Там обговорювали, як поєднати релігійне, побутове й природне життя громади.

Проєкт показав, що найскладніше не спроєктувати простір, а навчитися взаємодіяти. Мешканці пробували себе в амплуа співтворців рішень, а муніципалітет — у ролі уважного слухача.. Так поступово формується довіра у спільноти, яка може сама ініціювати зміни.

«Ми намагалися донести громаді та муніципалітету про те, що важливо чути одне одного.
Це не підхід “знизу вгору” чи “згори вниз”, а третій шлях — коли люди беруть відповідальність разом та діють», — зазначає архітектор та урбаніст ГО «місто.ребут» Тарас Дацюк.

Міжнародна підтримка та обмін досвідом

Серед 91 заявки з усієї України Підгайці стали однією з трьох громад-переможців програми Ro3kvit.

Підтримка дала змогу провести екологічну оцінку, залучити експертів із Нідерландів та створити концепцію, що поєднує наукову точність і соціальну глибину.

Ментори з Ro3kvit, INBO, STIPO та Play the City супроводжували команду Підгайців упродовж усього процесу — від розробки партисипаційних програм до навчання в Амстердамі, де українські громади спільно з нідерландськими урбаністами працювали над майбутнім своїх міст.

Що далі?

Розроблена концепція передається Підгайцівській сільраді для інтеграції у стратегію розвитку рекреаційних зон громади.

Наступний етап — робота з екологами, урбаністами й ландшафтними архітекторами над конкретними рішеннями та пошук фінансування для реалізації.

Водночас ГО  продовжить підтримувати процес спільної присутності громади в долині — через освітні події, амбасадорів і місцеві ініціативи.