Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 11 років та 125 днів. За цей час ми опублікували 27634 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
| Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах
Фото: facebook.com/ForestsOfUkraine

Днями лісівники оголосили про завершення програми президента з висадження мільярда дерев, що стартувала 2021 року. Символічним «мільярдним деревом» став дуб, посаджений на території Центрального військового шпиталю у Києві.

«Мільярдне дерево». Фото: facebook.com/ForestsOfUkraine

Однак більша частина цих дерев — не нові насадження, а рутинне відновлення вирубок лісів, пояснює у статті LB.ua Петро Тєстов, керівник аналітичного відділу Української природоохоронної групи.

За звітом Держлісагентства, було створено приблизно 140 тисяч гектарів лісу. Однак переважно це відновлення лісів на місці зрубів, які так чи інакше мають заліснювати, це обов’язок лісівників незалежно від програми.

Так, лідером програми стала Житомирська область. 2020 року там були великі лісові пожежі, й відповідно проводилися суцільні санітарні рубки.

Нових же лісів за чотири роки з’явилося до 15 тисяч гектарів. Це 0,15% від загальної площа лісів України.

При цьому нові ліси висадили на землях, які й так належали лісівникам, — і не завжди це робили з користю. У Чернігівській області лісагентство відзвітувало про засадження дубом і горіхом п’яти гектарів. Цю землю отримали від Срібнянської громади. Насправді ж фактично знищили степову ділянку.

Дерева, які висадили на місці степу на Срібнянщині

За даними Тєстова, дбайливий підхід застосовували буквально у двох областях. У Миколаївській і Черкаській на місце, яке розглядали для заліснення, виїжджали групи екологів, які визначали, чи є цінною екосистема. В інших областях заліснювали все підряд — і степи, і луки.

Серед земель лісівників також завжди були галявини, сіножаті, пасовища. Десь на таких ділянках заготовляли сіно, десь вирощували кукурудзу для кабанів — їх теж масово позаліснювали. Для багатьох видів фауни потрібні нелісові екосистеми.

Позитивним впливом програми експерт вважає ухвалення закону про самосійні ліси — ті, що утворилися природно на закинутих колись сільгоспугіддях, але офіційного статусу лісу не мали. Громадам було вигідніше здати такі землі в оренду фермерам, втрачаючи «неофіційний» ліс.

На думку Тєстова — 2021 року він працював у Міністерстві довкілля, яке надало свої пропозиції до програми президента, — можна було заліснити землі лісового фонду, що їх за корупційною схемою використовують під сільське господарство.

По-друге, можна було б садити ліс на землях, які, відповідно до законодавства, заборонено використовувати для ведення сільського господарства: деградовані, малопродуктивні, техногенно пошкоджені. В Україні, за приблизними оцінками, є декілька мільйонів гектарів тільки деградованих земель.

Коментарі:

Вам доступний лише перегляд коментарів. Зареєструйтесь або увійдіть, щоб мати можливість додавати свої думки.

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті

Newsletter button
Donate button
Podcast button
Send article button