Відключення електроенергії в Україні, на жаль, стали буденністю через регулярні російські обстріли енергетичної інфраструктури. І хоча українці вже адаптувалися та знайшли тимчасові рішення, найгостріше віялові вимкнення відчувають мешканці верхніх поверхів багатоквартирних будинків. У випадку, коли в оселі немає газу, а все працює від електрики, щоденний побут легко перетворюється на гру на виживання.

Олексій Гаркавий разом із дружиною та донькою мешкає на 11-му поверсі багатоквартирного будинку у місті Українка. Водночас він є головою правління ОСББ цього 16-поверхового будинку і саме він став керівником проєкту зі встановлення сонячної електростанції на даху.

Рішення не було спонтанним. Після чергових відключень світла влітку 2024 року Олексій разом із правлінням ОСББ почав шукати спосіб зробити будинок менш залежним від стану енергосистеми. Йшлося про забезпечення базових потреб: роботу ліфтів, подачу води, опалення, освітлення в під’їздах і можливість безпечно пересуватися будинком під час блекаутів.

Олексій взяв на себе підготовку документації, комунікацію з мешканцями, пошук підрядників, організацію загальних зборів і подання заявки на грант. Проєкт реалізували за програмою Фонду енергоефективності «ГрінДІМ», без спеціальних внесків чи додаткових платежів з боку мешканців.

«Хмарочос» поспілкувався з Олексієм і дізнався про його досвід, який може бути корисним багатьом українцям, адже цієї зими кількість годин без електроенергії лише збільшується.

Як виникла ідея встановлення електростанції?

За словами Олексія, під час чергових відключень улітку 2024 року він особливо гостро відчув, наскільки вразливим є життя на верхніх поверхах будинку. Ліфт не працював, воду на поверх не подавало, у квартирі було спекотно, а приготувати їжу без електрики та води було неможливо. Підійматися сходами з дитиною, візочком та речами доводилося регулярно.

На той момент Олексій уже був головою правління ОСББ цього 16-поверхового будинку. Він потрапив до правління як один з ініціативних мешканців у період, коли в ОСББ виникла управлінська криза. За словами Олексія, охочих взяти на себе цю роль фактично не було, тож він погодився очолити правління, вважаючи, що зможе запропонувати нові рішення.

Того літа виникло питання: що робити далі і як зробити будинок більш енергонезалежним, щоб забезпечити мінімальний комфорт та закриття базових потреб мешканців. Після перших масштабних обстрілів енергетичної інфраструктури та тимчасового відновлення електропостачання правління ОСББ почало обговорювати можливі варіанти. 

Паралельно ОСББ користувалося тим, що було доступне на той момент. Місто надавало генератори, і будинок підключав їх, зокрема й для роботи ліфтів. Однак цей варіант мав обмеження.

«Більшість будинків отримали генератори, але часто їх навіть не включають. У нас генератори працювали, але це не рішення на постійній основі», — пояснює Олексій.

Генератори не розв’язували ключових проблем: залежності від пального, шуму, складності обслуговування та обмеженого часу роботи. В сучасному багатоповерховому будинку, де без електрики зупиняється практично все, це гостро відчувалось.

Під час одного із засідань правління ОСББ один із його учасників звернув увагу на грантову програму. Її почали вивчати, однак, за словами Олексія, тоді вона не сприймалася як щось реалістичне для реалізації.

«Вона була цікава сама по собі, бо там великі кошти давали. Але всі дуже скептично до цього ставились», — каже він.

Олексій вирішив детально розібратися в можливостях цієї програми. Профільної освіти в енергетиці він не має, однак раніше цікавився темою відновлюваної енергетики. Чоловік самостійно підготував технічне завдання і звернувся до підрядників для перевірки розрахунків.

«Я зробив технічне завдання і дав його підрядникам. Вони частину обладнання підтвердили, частину доповнили», — розповідає він.

Так ОСББ поступово зупинилося саме на варіанті сонячної електростанції з акумуляторами. Тоді це питання винесли на загальні збори мешканців і Олексій почав підготовку заявки на програму Фонду енергоефективності «ГрінДІМ».

Деталі проєкту та складнощі

Після того як ідея сонячної електростанції перестала бути абстрактною і почала оформлятися в конкретний проєкт, ОСББ зіткнулося з найскладнішим етапом — реакцією мешканців і необхідністю ухвалювати рішення на загальних зборах.

За словами Олексія, скепсис був масовим. Люди сумнівалися і в доцільності проєкту, і в його безпеці, і в економічному сенсі.

«Дуже багато песимізму було. Казали, що в нас узимку немає сонця, що ми не зможемо нічого згенерувати, що електроенергію не можна продавати. Було багато страхів», — згадує він.

Про роботу сонячних панелей в зимовий період ми розповідали в цьому матеріалі.

Серед побоювань звучали й питання безпеки: мешканці боялися, що станцію можуть пошкодити обстріли, що уламки з даху впадуть на будинок, що обладнання згорить або виявиться неякісним. Окремим блоком була недовіра до правління ОСББ. За словами Олексія, його неодноразово звинувачували в корупції або в бажанні «щось украсти».

«Люди прямо казали: ми не знаємо, де ви хочете вкрасти гроші, але якщо б ми були на вашому місці, ми б крали», — розповідає він.

Попри це, програма вимагала офіційного рішення загальних зборів. ОСББ мусило винести питання про участь у грантовій програмі з чітким формулюванням і підтримкою більшості мешканців. Все ж таки вдалось переконати мешканців у необхідності такого рішення.

Паралельно з цим тривали пошуки фінансової моделі, адже грант виплачувався не наперед. Щоб отримати кошти від Фонду енергоефективності, ОСББ спершу мало повністю оплатити обладнання, отримати видаткові накладні й лише після цього подати документи на відшкодування.

«Грант видається по факту встановлення і надання всього пакету документів. А видаткову накладну підрядник дає, коли ти заплатив всю суму», — пояснює Олексій.

Тому правління ОСББ намагалося отримати кредит. Розглядали кілька банків, зокрема ПриватБанк та інші державні установи. Проте процес виявився надзвичайно складним.

«Банк постійно вимагав нові довідки, документи, змінював менеджерів. У якийсь момент програму кредитування просто призупинили», — згадує Олексій.

Для отримання кредиту ОСББ мало провести ще одні загальні збори, оформити повідомлення всім співвласникам, зібрати підтвердження їхнього інформування та підготувати великий пакет документів.

«Ми кілька днів просто сканували папери. Повідомлення, корінці, підтвердження, що всі були попереджені», — каже Олексій.

Зрештою стало зрозуміло, що отримати кредит не вдасться. Банки не мали чіткого розуміння, як працювати з ОСББ у такому форматі, і не хотіли брати на себе ризики. За словами Олексія, йому прямо сказали, що таких кредитів дуже мало і вони не знають, як з цим працювати. Паралельно ОСББ виконувало всі вимоги грантової програми «ГрінДІМ». Це включало проведення енергоаудиту та інженерного аудиту даху.

«Потрібно було перевірити, чи придатний дах, чи витримає навантаження, сніг, дощ. У нас бетонний дах, але навіть там аудит показав, що в деяких місцях панелі ставити не можна», — пояснює Олексій.

Окремим викликом став вибір підрядника. Через постійні звинувачення в непрозорості правління вирішило провести тендер. Тендер дозволив обрати виконавця з оптимальною ціною, але не зняв напругу повністю. Мешканці й далі сумнівалися, а фінансове питання залишалося відкритим.

У підсумку ОСББ реалізувало проєкт без жодних додаткових зборів з мешканців. За словами Олексія, це було принциповим рішенням.

«Ми одразу заявили: ніяких спеціальних внесків на станцію не буде. Ні 100, ні 200, ні 3000 гривень», — каже він.

Фінансування склалося з кількох джерел: гранту на суму близько 913 тисяч гривень, накопичених коштів ОСББ , повернення боргів із неплатників та оптимізації витрат, Загальна сума встановлення станцій сягала 1,6 млн гривень.

«Ми стягнули борги через виконавчу службу, щось зекономили, десь не витрачали кошти. Все це акумулювалося», — пояснює Олексій про накопичення грошей.

А тоді знайшли підрядника, який погодився підписати договір — він отримував лише частину суми, яка є у ОСББ, мав виконати роботи, надати акт виконаних робіт. ОСББ в свою чергі зобов’язувалось виплатиту решту суми протягом 100 днів. 

Монтаж обладнання зайняв близько двох тижнів. Після цього ОСББ подало документи до Фонду енергоефективності, однак заявку спершу відхилили через помилки. Зрештою грантові кошти були виплачені, хоча й із затримкою. 

Це шлях був дуже складним і тривалим. Олексію доводилось дуже багато всього робити самостійно, розбиратись в тематиці, сидіти над документами вночі після роботи. За його словами, в якусь мить навіть хотілось відмовитись від цього задуму, проте зупинила кількість витраченого часу та зусиль.

Як станція працює зараз і як ОСББ бачить подальший розвиток системи?

Сонячна електростанція на даху будинку вже працює і дає відчутний результат. За словами Олексія, за неповні два місяці після запуску панелі згенерували понад 1000 кВт·год електроенергії. В цей період світлові дні були переважно похмурими. Він зазначає, що навіть в осінні дні сонячні панелі покривали до 35% споживання.

«Зараз, коли ми з вами спілкуємося, вона генерує близько 3 кВт. Наш будинок у цей момент споживає десь 6 кВт, тобто ми компенсуємо приблизно половину», — пояснює Олексій.

Під час відключень електроенергії система забезпечує роботу критично важливого обладнання. У кожній секції працює по одному ліфту (раніше — по два, але їх свідомо обмежили, щоб зменшити навантаження), насосне обладнання, яке подає холодну й гарячу воду, опалення, освітлення в під’їздах та інтернет.

Будинок може працювати автономно від акумуляторів у середньому 7–8 годин, а за сприятливих умов і довше. За словами Олексія, автономність підтверджували й у режимі довших відключень, вони забезпечують живлення будинку до 12 годин. Завдяки поєднанню сонячної генерації та акумуляторів ОСББ майже не використовує генератори. За весь період відключень їх вмикали лише кілька разів.

У сонячні періоди система дозволяє значно зменшити залежність від мережі. Влітку та у ясні дні будинок зможе працювати практично автономно, накопичуючи енергію вдень і використовуючи її ввечері та вночі.

«Влітку, коли сонце сідає о 8–9 годині, ми можемо всю ніч тягнути на акумуляторах. Тобто ми з мережі можемо взагалі не брати електроенергію», — пояснює Олексій.

Говорячи про подальші плани, Олексій зазначає, що ОСББ думає про використання надлишкової електроенергії в ті періоди, коли споживання будинку менше за генерацію.

«Ми планували залишок електроенергії використовувати для зарядки електромобілів», — розповідає він.

Висновки

Досвід мешканців будинку в Українці важливий, як приклад для багатьох інших будинків в Україні. Ключовим у втілення цього рішення було не якесь унікальне фінансування чи особливі умови, а готовність голови ОСББ пройти довгий і непростий процес, а мешканців піти на ризик.

Цей кейс також демонструє реальні можливості ОСББ як інструменту управління будинком. Не лише в питаннях прибирання чи дрібних ремонтів, а й у реалізації системних рішень, що впливають на безпеку, базові умови життя мешканців та навіть енергосистему України, адже влітку будинок може цілодобово працювати автономно. 

Олексій неодноразово наголошує, що проєкт вимагав значних часових і емоційних витрат, постійної комунікації з мешканцями та готовності працювати з недовірою. Проте все ж подібні проєкти та забезпечення енергонезалежності це реально. 

У контексті постійних відключень електроенергії цей досвід стає особливо актуальним. Він показує, що мешканці, доклавши зусиль, можуть самостійно потурбуватись про зменшення вразливості будинку і повернення контролю над базовими потребами, щоб навіть попри російські обстріли можна було безпроблемно закривати побутові питання.