Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 11 років та 147 днів. За цей час ми опублікували 27792 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
Стати членом Товариства | Хто ми такі?
Ірина Климась
Україна має потенціал зменшити енергоспоживання будівель майже на 42% — стільки можна зекономити завдяки заходам з енергоефективності. Це означає стабільнішу роботу системи опалення, менші рахунки, тепліші квартири та зниження навантаження на енергосистему загалом.
Читайте також: «Не знаємо, де ви хочете вкрасти гроші, але ми б крали». Як ОСББ в Українці встановлювало сонячні панелі на даху
Проте навіть найпростіша термомодернізація коштує чимало. З досвіду ОСББ, які долучались до програм Фонду енергоефективності, встановлення індивідуального теплового пункту (ІТП) обійдеться мешканцям у 400–600 тис. грн, балансування системи опалення — у 150–250 тис. грн, лічильник тепла — у 50–80 тис. грн, а утеплення труб — у 50–100 тис. грн.
Такі витрати могли б бути цілком підйомними за умови доступу до грантів чи пільгових кредитів. Але скористатися ними можуть далеко не всі будинки. Згідно з результатами дослідження ГО «Екодія», близько 80% багатоквартирних будинків не мають ОСББ, а всі національні програми підтримки — «Енергодім», «ГрінДІМ», «ВідновиДІМ» та пільгові кредитні інструменти працюють виключно з організованими співвласниками, тобто ОСББ, ЖБК або кооперативами.
У результаті модернізація охоплює лише 20% житлового фонду. А переважно старі, енерговитратні будинки залишаються поза увагою, хоча саме вони витрачають значно більше енергії на опалення та гарячу воду. Саме у таких будівлях мешканці найчастіше вмикають електроприлади, щоб догріти квартиру, і це відчутно збільшує навантаження на мережу в пікові години.
Що не працює у державній політиці
Екодія опитала 14 експертів у сфері ЖКГ та енергоефективності. Вони назвали чотири системні прогалини, які блокують модернізацію будинків без ОСББ.
1. Нормативна невизначеність. В Україні немає обов’язковості створення ОСББ, а регулювання діяльності управляючих компаній слабке. Немає вимоги щодо фінансових гарантій або вимірюваних показників якості, а механізми впливу мешканців на управителя мінімальні. За таких умов процеси модернізації часто блокуються ще на старті.
2. Відсутність інституційної підтримки на місцях. У країні немає системної мережі консультаційних центрів, які допомагали б людям створювати ОСББ, проводити збори, готувати технічну документацію чи обирати проєкт.
За даними опитування КМІС, 91% мешканців багатоповерхівок хочуть впроваджувати енергоефективні заходи, але 74% не знають жодної програми, доступної їм. При цьому майже половина (48%) готові створити ОСББ, однак у абсолютної більшості бракує або організаційного лідерства, або елементарної інформації, з чого почати. Часто ситуація ускладнюється низькою якістю роботи управляючих компаній: чим гірший досвід взаємодії, тим більше мешканці схиляються до ідеї об’єднання, але навіть у такому разі перехід до ОСББ може розтягнутися на роки.
3. Фінансування. Національні програми, які сьогодні працюють через Фонд енергоефективності та інші інструменти, орієнтовані тільки на ОСББ. Будинки без ОСББ у кращому разі можуть розраховувати на окремі пілотні програми в окремих містах, але жодного масштабного механізму для них не існує.
Єдиний виняток — програма ремонту пошкодженого житла через Фонд ліквідації наслідків збройної агресії, де заявниками можуть бути органи місцевого самоврядування. Але навіть там мешканці скаржаться, що не мають інформації та впливу на якість робіт.
4. В Україні відсутня інституція, яка координує комунікацію й політику управління житловим фондом, а також немає єдиного відповідального органу за розвиток ОСББ.
Що можна зробити вже зараз
Попри всі ці бар’єри, будинки без ОСББ можуть робити мінімальні, але ефективні кроки.
Перший із них — тепловий облік. Встановлення загальнобудинкових лічильників тепла давно передбачене законом, але фактичне виконання нерівномірне. Лічильник — найпростіший спосіб зробити споживання прозорим і керованим.
Другий рівень — індивідуальні теплові пункти. Економія — 10–15%. Для будинків із централізованим опаленням це фактично базовий інструмент, який дозволяє впорядкувати подачу тепла та зменшити перевитрати.
Кабмін уже подав до парламенту законопроєкт, який передбачає обов’язкове встановлення ІТП у всіх будинках із централізованим опаленням. Це загальне правило, яке має охопити весь житловий фонд — і з ОСББ, і без нього. ІТП може стати першим етапом, який не потребує складних колективних процесів і дає відчутний ефект навіть без комплексного ремонту.
До таких кроків належать і прості роботи всередині будинку: утеплення трубопроводів та заміна старої арматури, що дає 2–3% економії.
Яке рішення?
Державну політику у сфері житлово-комунального господарства формує Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури. Але на практиці цю політику реалізувати складно: у системи бракує інституційної спроможності. Немає дієвого контролю за управителями, консультативної підтримки для співвласників і механізмів, які дозволили б модернізувати будинки без ОСББ.
Йдеться не про централізоване «управління» всім житловим фондом, а про створення системи координації, контролю і підтримки. Без цього інтегрувати житловий фонд у програми модернізації неможливо — і далі працюватимуть лише ті 20% будинків, де створені ОСББ.
Безсумнівно, стратегія модернізації житлового фонду має базуватися на розвитку ОСББ як основного механізму управління. Для цього державі слід більше популяризувати обʼєднання співвласників.
Водночас для будинків без ОСББ слід передбачити мінімальний пакет обов’язкових заходів, що забезпечить швидкий результат, економію ресурсів і створить мотивацію для об’єднання. Це дозволить інтегрувати весь житловий фонд у державні програми модернізації і не чекати роками, поки всі будинки об’єднаються. Від того, наскільки швидко ці багатоповерхівки отримають доступ до модернізації, залежить, як країна проходитиме наступні зими.
Цей матеріал є авторською колонкою та може не збігатись з позицією редакції
