Викиди авіації можна скоротити вдвічі без обмеження кількості перельотів, — дослідження

Викиди парникових газів від авіації можна скоротити вдвічі, не скорочуючи кількість перельотів. Такий висновок міститься у дослідженні, опублікованому в Communications Earth & Environment, повідомляє The Guardian.

Цього можна досягти завдяки повному переходу на економ-клас, забезпеченню заповненості літаків принаймні на 95% і використанню сучасного флоту. Ці заходи можуть скоротити саме використання пального, а отже, й викиди на 50–75% — та виявитися ефективнішими, ніж обіцянки заправлятися «чистим» пальним і суперечливі вуглецеві компенсації.

Автори дослідження проаналізували понад 27 мільйонів комерційних рейсів у 2023 році (коли загалом було здійснено 35 мільйонів рейсів). Фактично це перше дослідження, яке масштабно оцінює різницю в операційній ефективності рейсів у всьому світі.

Загалом викиди діоксиду вуглецю на один кілометр поступово знижувалися завдяки все більшій ефективності витрат пального. Та при цьому через зростання самої кількості подорожей викиди втричі перевищують цю економію. За прогнозами, до 2050 року викиди авіації можуть подвоїтися чи навіть потроїтися.

Аналіз охоплює перельоти між 26 тисячами парами міст. Було виявлено, що викиди від перевезення кожного пасажира на один кілометр дуже сильно відрізняються на різних маршрутах. Наприклад, на рейсі Мілан–Сеул цей показник найменший — 31,6 грама CO2 на кілометр. Цьому слід завдячувати сучасним літакам без бізнес-класу. Натомість найвитратнішим виявився рейс у Папуа Новій Гвінеї, за ним слідує рейс у США — на пасажира маршруту між аеродромом Айронвуд, Мічиган, та Міннеаполісом, Міннесота, припадає 805 грамів CO2 на кілометр.

Загалом найбрудніші рейси здійснюються у США та Австралії, особливо з менших аеропортів. З Атланти та Нью-Йорка здійснюються два найменш ефективні рейси, майже на 50% гірші за показниками, ніж в Абу-Дабі (LATAM) та Мадриді (Ryanair), які виявилися найефективнішими.

«Я завжди уявляв, що повітряний транспорт уже є доволі ефективним, — зазначає професор Стефан Гесслінг з Університету Ліннея у Швеції, який керував дослідженням. — Але на практиці його використовують украй неефективно через три фактори: застарілі літаки; перевезення людей на преміальних місцях, що займає багато простору; часто мала заповненість літаків».

Так, у 2023 році літаки були заповнені в середньому на 80%.

На думку Гесслінга, головним чинником економії є щільність розміщення пасажирів. Так, на пасажирів першого та бізнес-класу припадає утричі більше викидів, ніж на тих, хто подорожує економ-класом. В окремих літаках передбачано настільки просторі преміальні каюти, що ця різниця сягає 13 разів.

Авіакомпанії можна було б зобов’язати маркувати ефективність перельотів так само, як зараз маркують енергоефективність побутової техніки.

Гесслінг також переконаний, що квитки не мають продаватися за надто низькими цінами. Чимало людей бронюють переліт лише через низьку ціну. Це формує індукований попит.

Водночас у світовому масштабі авіаперевезення зосереджені переважно на багатих пасажирах. За 50% авіаційних викидів відповідає лише 1% населення. Тільки приблизно 10% людей літають щороку. Лише 4% літають за кордон. Навіть у багатих країнах, таких як Німеччина, лише близько третини людей користуються літаками.