Заможні британці все більше опалюють дома дровами — з естетичних міркувань

У період між 2009 і 2024 роками кількість дров’яних печей в односімейних будинках Великої Британії — а в таких зазвичай селяться заможніші люди, ніж у багатоквартирних блоках, — зросла на більш як 25%, повідомляє Bloomberg CityLab.

Найчастіше їх розміщають у нішах камінів, особливо якщо це будинок, зведений до Другої світової війни. Сучасні дров’яні пічки безпечніші та чистіші за вогнища з відкритим вогнем. Компанії пропонують вуглецево-нейтральні пічки, а ще можна топити їх деревом, яке вирубується контрольовано. Британський середній клас полюбив їх як елемент затишку.

«Зараз дров’яні пічки — одна з тих речей, які надихають середній клас, — пояснює Табіта Тью, працівниця фірми, що продає такі печі. — Це як їсти червоне м’ясо лише раз на тиждень і мати пса-метиса, який не линяє».

За її словами, зростання попиту стало помітним приблизно 17 років тому. «Зазвичай у більшості родин чоловіки не беруть участь у дизайні інтер’єру, але з дров’яними пічками це змінилося. Не бачила чоловіків, щасливіших за тих, що, встановивши пічку, потім приходять за дровами», — додає Тью.

Однак останнім часом уряд готується посилити обмеження на використання дров’яних пічок, передусім у Лондоні. Активісти розкелюють плакати, в яких повідомляється про потенційно канцерогенні частки, що їх вивільняють пічки.

До Другої світової будинки у Британії переважно опалювалися вугіллям у відкритих камінах. Безпечніші закриті пічки були поширенішими у Німеччині, Нідерландах і країнах Скандинавії. Від вугілля британцям довелося зрештою відмовитися — воно вбивало. Великий смог грудня 1952 року, що затягнув Лондон на чотири доби (тоді, наприклад, скасували кінопокази, бо в кінозалах не було видно екрану), вбив приблизно 12 тисяч людей. Після цього, у 1956 році, було ухвалено закон про чисте повітря, а міста стали переводити на центральне опалення. Бідніші люди зігрівалися газовими та електричними пічками.

У новому тисячолітті дров’яні пічки стали модними — на тлі уявлення про те, що дерево для опалення можна вважати екологічним, якщо лісові посадки, де його вирубують, відновлюються. У 2008 році екоактивіст Джордж Монбайот встановив у себе вдома три дров’яні пічки — він пояснював, що під час ремонту старого будинку не мав багато доступних опцій опалення, наприклад, утеплення або встановлення теплового насосу виходило задорогим.

Однак, хоча дерево не димить так, як вугілля, все ж пічки вивільняють забруднюючі часточки, такі як PM2.5, що, своєю чергою, призводять до хвороб дихальних шляхів, а часом і до раку. Монбайот пише, що швидко пошкодував про своє рішення, виявивши, що «сучасна й екологічна» дров’яна піч насправді викидає у 750 разів більше часточок PM2.5, ніж вантажівка. Ці частинки небезпечні своїм малим розміром — легені не в змозі їх фільтрувати, тож вони потрапляють відразу в кровотік.

Засновниця групи Mums for Lungs («Матери за легені») Джеміма Хартсхорн розповідає, що їй часто наводять аргумент, що люди століттями грілися біля вогню. «Так люди й помирали у 35 років», — відповідає вона. Особливо її вражає, що люди встановлюють пічки у будинках, де вже є центральне опалення.

«Згідно з розробленими нами картами, саме заможні райони є джерелом забруднення від диму від деревини, — каже Лора Хорсфолл із Університетського коледжу Лондона. — Опитування показали, що дрова вдома зазвичай використовуються з естетичних міркувань, а не тому, що вони є незамінними джерелами тепла».

Водночас досліджень про вплив сучасних пічок на здоров’я не так багато. Частково це пов’язано з тим, що такі пічки лишаються привілеєм небідних людей, переважно британського середнього класу. Річ не у вартості самої пічки — сама вона коштує приблизно 1500 фунтів. Її встановлюють ті, хто має власне житло, робочий димар (зазвичай це риса дорожчих старих будинків), готовий витрачатися на дрова. Заможні ж люди загалом здоровіші, відповідно, це ускладнює роботу епідеміологів.

Принаймні, є дослідження, які виявили погіршення роботи легенів тих, хто опалював дім твердим паливом, протягом восьмирічного періоду спостережень. Дослідження 2023 року виявило, що спалення деревини відповідає за 16% всього обсягу PM2.5 у Лондоні. Втім, власне дров’яні пічки у лондонських будинках становлять лише 4,3%, а решту приносить вітер з-за міста і навіть з-поза Британії.