800 сонячних панелей та перша ТЕЦ на трісці – як Житомир досяг енергетичної стійкості

Заступник мера Житомира Сергія Кондратюк поділився з виданням Тexty.org тим, як місто досягло енергетичної стійкості на фоні затяжних блекаутів в інших регіонах.

Наприкінці 2025 року, через посилення обстрілів, ситуація з елетроенергією погіршилася. Наприклад лише у Вишгороді, що під Києвом, в грудні світла не було чотири доби поспіль.

Тому міста намагаються самі зменшувати залежність від відключень. Наприклад, у Житомирі вже кілька років роблять системні кроки, що роблят місто енергетично стійкішим.

Заступник міського голови Сергій Кондратюк розповідає, що ще кілька років тому Житомир не мав власної генерації електроенергії, але першим кроками стала економія електроенергії. У місті замінили 16 тисяч вуличних ліхтарів зі звичайними лампами на 18 тисяч світлодіодних. Це одразу зменшило споживання електроенергії на 50%.

Далі місто взяло кредит Світового банку і замінило аварійні водопровідні труби. Витоки води зменшилися, навантаження на насоси впало, і водоканал почав споживати приблизно на 27% менше електроенергії. Усі об’єкти водоканалу обладнали генераторами і під час блекаутів їх вмикають.

Ще у 2019 році уряд Словенії надав Житомиру грант на оновлення головної каналізаційної насосної станції. Місто повністю замінило застаріле обладнання. Сьогодні для роботи насосів використовують потужний генератор. Поруч зі станцією встановили 800 сонячних панелей загальною потужністю 0,4 МВт. Вони зменшують споживання електроенергії ззовні.

За словами Сергія Кондратюка, на 12 об’єктах Житомирводоканалу планують встановити сонячні панелі загальною потужністю 2,6 МВт. Узимку вони покриватимуть 10–15% потреб, а влітку зможуть повністю забезпечувати водоканал електроенергією.

Паралельно місто модернізує Житомиртеплокомуненерго. Кошти на це надали в Європейському банку реконструкції та розвитку. Житомир скоротив кількість котелень: раніше їх було 60, нині працює 49. Решта перебувають у резерві — їх запускають лише в екстрених випадках.

Завдяки договору зі Швейцарською конфедерацією місто побудувало першу ТЕЦ на трісці. Це дало змогу скоротити споживання природного газу та виробляти 1,1 МВт електроенергії. Поліський регіон має достатньо сировини для такого палива, тому в місті вже працюють три котельні на трісці й запускають четверту. Також Житомир планує за кредитні кошти ЄБРР збудувати ще одну ТЕЦ, яка вироблятиме два МВт електричної та майже десять МВт теплової енергії.

За словами заступника міського голови, десять років тому Житомир споживав близько 100 мільйонів кубометрів газу на рік. Сьогодні, завдяки альтернативним джерелам енергії, це споживання скоротилося вдвічі.

За підтримки USAID Житомир уже встановив дві газові когенераційні установки. Зараз місто завершує монтаж третьої, а згодом планує поставити ще три. Для роботи теплокомуненерго потрібно 4,5 МВт електроенергії. Нині установки виробляють 1,7 МВт. Після запуску третьої потужність зросте до 2,8 МВт. Коли запрацюють усі шість установок, місто повністю покриє ці потреби.

Самі установки надають міжнародні партнери, а монтаж оплачує місцева влада. За словами Сергія Кондратюка, одна установка потужністю 1 МВт коштує близько мільйона євро. Приблизно стільки ж потрібно, щоб її встановити.

Під час монтажу місто зіткнулося з кадровою проблемою. Кваліфікованих фахівців бракує — багато з них зараз у ЗСУ. Тому, як каже Кондратюк, міські електрики навчаються прямо в процесі роботи. Також частину обладнання доводиться замовляти за кордоном, а це затягує терміни.

Паралельно Житомир працює із соціальною сферою. У місті вже 27 соціально-культурних об’єктів відповідають вимогам енергоефективності. Дві лікарні встановили сонячні панелі і їх вистачає для роботи хірургічних відділень. Це також зменшує споживання електроенергії.

До процесу долучається і бізнес. Частина приватних компаній встановлює сонячні панелі та знижує навантаження на мережу.

Щоб збалансувати міську енергосистему, Житомирська міська рада підписала меморандум із компанією «УКРПАЛЕТ ЕНЕРДЖИ». Компанія встановить газові когенераційні установки на семи об’єктах загальною потужністю 25 МВт. Вони працюватимуть виключно на міську мережу.

Окрім цього, місто планує побудувати сміттєспалювальну котельню. Проєкт обговорюють уже шість років і спершу вирішували, чи будувати сміттєпереробний, чи сміттєспалювальний завод. Нині в Житомирі вже працює сміттєпереробний завод, який виробляє RDF-паливо. Це подрібнене сміття — поліетилен, картон, гума — яке добре горить.

Калорійність RDF-палива досить висока — близько 3700 кілокалорій на кубометр. Для порівняння: береза має близько 2200 ккал, а природний газ — приблизно 8000 ккал. Зараз завод постачає RDF цементним підприємствам, але місто може використовувати це паливо і для обігріву.

«Ми хочемо збудувати котельню, яка працюватиме на RDF-паливі та вироблятиме і теплову, і електричну енергію», — пояснює Сергій Кондратюк.

Для захисту довкілля проєкт передбачає сучасні фільтри. Подібні заводи працюють у європейських містах, зокрема у Відні, просто в центрі міста. Екологічні служби постійно контролюють викиди, тому шкідливі речовини не потрапляють в атмосферу. До того ж котельні на трісці дають у три–чотири рази менше викидів, ніж газові.