У Карпатах створили ведмежу їдальню і дім для оленів: відновлюють закинуті луки

У Карпатах за підтримки Всесвітнього фонду природи WWF-Україна відновили понад 2,4 гектара лук для вільної міграції диких тварин за міжнародним проєктом ForestConnect.

Післялісові луки (відомі як царинки, а у високогір’ї — полонини) — це відкриті або напіввідкриті території у суцільних лісових масивах, які протягом десятиліть підтримувалися завдяки традиційному господарюванню: сінокосінню та випасу худоби. Однак із занепадом такої діяльності розпочався процес деградації цих територій. Вони масово заростають чагарниками та самосівом. 

Ці луки є критично важливими оселищами для багатьох видів рослин і тварин, зокрема квіткових рослин і комах, денних метеликів. Вони виконують роль «екологічних острівців» — відкритих ділянок, що перфорують суцільний ліс і полегшують міграцію нелісових видів. Відкриті луки дозволяють тваринам безпечно пересуватися та знаходити поживу.

Для відновлення обрали чотири ділянки у межах ключових екологічних коридорів — Мармароського масиву та Свидовця. Це колишні сіножаті та паслвища, покинуті понад 20 років тому.

• Квасний  — колишня сіножать у Мармароському коридорі, 
• Радомир   — лука поблизу українсько-румунського кордону, 
• Маслокрут — закинуте пасовище, де закладено дикий плодовий сад, 
• Буркут  — колишні присадибні луки зі здичавілими плодовими деревами.  

Перші три розташовано безпосередньо біля кордону з Румунією, тож тут багато великих хижаків. Водночас діє суворий прикордонний режим, що суттєво зменшує присутність людини.

Ділянку Буркут розташовано на території колишніх навколосадибних господарств, покинутих наприкінці 1990-х років. Тут збереглися поодинокі здичавілі яблуні та сливи, які періодично відвідують ведмеді, особливо восени. 

Протягом 2025 року учасники проєкту вручну викосили самосійні рослини. Висадили 250 саджанців аличі та 100 саджанців диких яблунь і груш. Дикі плодові сади стають природними їдальнями для ведмедів, дозволяючи їм залишатися в межах своїх природних територій. Плоди пізніх сортів зберігаються навіть після морозів, забезпечуючи тварин їжею восени, коли інших ресурсів обмаль. 

Для оцінки ефективності заходів використовують фотопастки та міжнародну систему моніторингу SMART. На відновлених ділянках уже зафіксували оленів, козуль і лисиць.

Над відновленням лук трудилися працівники Карпатського біосферного заповідника, члени громадської організації «РахівЕкоТур» та місцеві волонтери. 

Це довгостроковий проєкт. Цьогоріч планують повторно покосити всі ділянки, видалити чагарники та дерева, доглядати за диким садом. Після завершення проєкту території доглядатиме адміністрація заповідника.

Проєкт ForestConnect співфінансується Європейським Союзом у межах Програми Interreg Danube Region. Його мета — посилити сполучення між ключовими лісовими ландшафтами Карпат, Балкан і Динарських гір.

Пріоритетні регіони: «Стара планина» на кордоні Болгарії та Сербії; словацький національний парк «Словацький рай»; національні парки Чорногорії — Дурмітор, Біоградська гора та Проклетіє; румунський регіон Апусень–Марамуреш та український Карпатський біосферний заповідник.