Потенціал сонячної енергії Китаю величезний. Але його доводиться обмежувати — чому?

Китай має настільки великий потенціал виробництва сонячних панелей та генерації сонячної енергії, що це могло б зіграти вирішальну роль у боротьбі з кліматичною кризою. Однак розвиток доводиться стримувати з низки причин, йдеться у матеріалі Wired.

Величезні сонячно-вітрові комплекси простягаються на кілометри в західних пустелях КНР та на Тибетському нагір’ї. Сонячними панелями обладнано і великі заводи, і міські багатоповерхівки, і невеликі сільські будинки. Завдяки дешевим китайським панелям і розвитку сонячної генерації глобально середня вартість виробництва електроенергії знизилася до 4 євроцентів за кіловат-годину.

Кілька показників допоможуть зрозуміти масштаби сонячної генерації Китаю. У 2024 році вся загальна потужність електроенергії на планеті — включно з усіма вугільними, газовими станціями, сонячними та вітровими, АЕС і ГЕС, — становила близько 10 терават. Китай здатен забезпечити обсяг сонячних панелей загальною потужністю 1 терават на рік.

У США за 2024 рік було вироблено рекордні для країни 50 ГВт сонячної енергії. У Китаї за перші п’ять місяців 2025 року — 177 ГВт.

Втім, після цього стрибка виробництво сонячної енергії в Китаї у другому півріччі знизилося до 10 ГВт на місяць (що все одно більше, ніж у Штатах). Річ у тім, що уряд скасував підтримку вартості сонячної енергії — раніше тарифи прив’язували до «базових» у вугільній енергетиці.

Це зумовлено тим, що надлишок сонячної енергії розхитує електромережу, як економічно, так і технічно. Атомні електростанції не можна вимикати щоразу, коли з’являється надлишок із боку СЕС. Так само вугільні ТЕЦ мусять працювати, навіть якщо електроенергія, яку вони виробляють, є зайвою. Так, у серпні 2024-го в регіоні Сіньцзян, де особливо багато сонячних та вітрових станцій, погано розподілена напруга від відновлючаної енергетики спричинила регіональний блекаут.

Надлишок призводить до утворення негативних цін на енергію — тобто виробник має доплачувати мережі або покупцям за використання зайвої енергії. Зупиняти виробництво зазвичай дорожче, ніж платити за збут.

Схожа ситуація відбувається на китайському ринку електромобілів, який теж перенасичений і «поїдає сам себе», — про це докладніше читайте тут.

Попит і пропозицію можна було б збалансувати, якби було більше акумуляторів енергії, — щоб вироблену протягом дня, коли світить сонце, енергію, можна було б накопичувати та передавати ввечері та вночі.

Надлишок так само впливає й на інші країни. Наприклад, завдяки дешевим сонячним панелям китайського виробництва в Німеччині теж стало виникати явище негативних цін. У Пакистані люди почали масово встановлювати сонячні панелі після 2022 року, коли здорожчав газ. Із Китаю імпортували так багато панелей, що запустився ефект спіралі: клієнти стали масово відмовлятися від енергомережі, маючи власні джерела; виробники енергії, втрачаючи користувачів, підвищували тарифи; вищі ціни призводили до втечі ще більшої кількості споживачів.

Й усе ж, ринок можна було збалансувати за допомогою добре продуманої політики, в яку були залечені країни світу. Однак не всі уряди підтримують розвиток відовлюваних джерел. Із одного боку, є такі країни, як сонячна Австралія, де панелі встановлено на кожному третьому даху, а міненергетики пропонує три безкоштовні години енергії у сонячні дні. Сонячна енергетика дозволила Гаваям закрити свою останню вугільну станцію.

З іншого боку — нинішня адміністрація США на чолі з Дональдом Трампом плекає майже особлисту ненависть до чистої енергетики. Американська влада заважає будівництву масштабних вітрових проектів і Esmeralda 7, сонячної мегастанції в пустелі Невада.