Село в Словаччині страждає від напливу туристів і просить скасувати свій статус ЮНЕСКО

Мешканці Словацького села Влколінець (Vlkolínec), яке внесли до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, просять скасувати цей статус.

За їх словами, село перетворилось на «мертвий музей під відкритим небом».

Коли село внесли до списку ЮНЕСКО у 1993 році, головною умовою було, що воно має залишатися живим, а не музеєм із людьми як «експонатами». Тепер місцеві вважають, що це правило порушили.

Щороку Влколінець відвідують близько ста тисяч туристів. Після покупки квитків на парковці багато хто з них поводиться, ніби це музей, люди ходять по дворах і заглядають у вікна та кухні житлових будинків.

67-річний Антон Сабуча, найстарший житель села, зазначає, що життя було б легше, якби ЮНЕСКО викреслило село зі списку. Через суворі правила жителі не можуть тримати тварин або обробляти землю, як раніше. Сабуча поставив бар’єри та таблички «Приватна власність» і «Фотографувати заборонено», але це майже не допомогло.

Населення Влколінця скорочується вже десятиліттями, а після того, як мело отримало статус ЮНЕСКО, то воно зменшилося ще швидше. У 1993 році тут жили сім родин – 27 людей, зараз – лише чотири родини та 14 мешканців. Молодь їздить на роботу в інші міста, діти й онуки приїжджають лише на свята.

Експерт з культурної спадщини Мілош Дудаш пояснює, що село внесли до списку ЮНЕСКО не лише через дерев’яну архітектуру, а й тому, що воно було живим. Зараз це життя поступово зникає. Статус дав селу престиж, але водночас приніс багато проблем: масовий туризм, втрату приватності та перетворення житлових будинків на дачі.

Мешканці також скаржаться на велосипедистів, які їздять селом попри заборони, а також на сувенірні кіоски й фастфуд, що не вписуються в історичне середовище. Для жителів діють суворі правила утримання господарств, тоді як для туристичної інфраструктури часто роблять винятки. Через це середовище стає дуже вразливим.

У підсумку село опинилося в ситуації, коли охороняють будівлі, але інтереси людей залишаються поза увагою.

Щоб виключити село зі списку ЮНЕСКО, потрібне рішення держави та самої організації. Це рідкісний і політично чутливий крок.

Додамо, що на сторінці села на сайті ЮНЕСКО зазначається, що Влколінець є прикладом традиційного середньовічного села з дерев’яними будинками. Там стоять зруби, стайні, комори та господарські будівлі, розташовані вздовж вузьких ділянок. Більшість будинків збудовані у XIX столітті. Загалом збереглося 43 майже незмінені садиби, а також церква, дзвіниця і школа. Тут заборонене нове будівництво.

Нагадаємо, два карпатські села — Колочава та Синевирська Поляна — увійшли до списку найкращих туристичних сіл світу. Їх відзначила Всесвітня туристична організація (UNWTO) у рейтингу ООН.