Міста поспіхом витрачають залишки бюджетів наприкінці року, і це впливає на стрибки курсу валют
У грудні витрати Києва підскочили у п’ять разів порівняно з листопадом.
Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 11 років та 193 днів. За цей час ми опублікували 28074 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
Стати членом Товариства | Хто ми такі?
Сезонні зростання курсу валют перед Новим роком є звичайним явищем, викликаним низкою чинників, але одним із ключових є хаотичні витрати залишків міських бюджетів, повідомляє Центр економічної стратегії.
Наприкінці року в економіку масово вливаються залишки коштів місцевих бюджетів, які потрібно освоїти до кінця звітного періоду — інакше їх заберуть. Цей процес створює ланцюгову реакцію, розповів у ефірі Радіо Хартія Гліб Вишлінський, виконавчий директор ЦЕС.
«Гроші приходять у місцеві бюджети, вони їх перераховують якимось підрядникам. Ті або сплачують цими грошима зарплати, або закуповують щось в інших компаніях, часом за кордоном. Іноді просто купують валюту під майбутній контракт, щоб потім не постраждати від валютних коливань. І це в моменті формує основну частину стрибків курсу», — пояснює він.
За даними ЦЕС, у грудні витрати Києва підскочили у п’ять разів порівняно з листопадом. Така динаміка відбувається щороку, як свідчить графік:
Й усе одно, Київ за 2025 рік не витратив 9,8 мільярда гривень, що слідує з довідки про про виконання бюджету, як підрахував киянин Сергій Пасюта.
Проблема хаотичних витрат перед кінцем року частково пов’язана з тим, що Міністерство фінансів часто розподіляє цільові кошти з запізненням, — і при цьому керується черговістю за пріоритетами: спочатку оборонний сектор, потім соціальний, потім все інше.
Друга частина відповідальності лежить на громадах. Не всі вчасно починають закупівлі, змінюють плани протягом року. Трирічне бюджетне планування, яке запровадили для громад у 2024 році, на практиці не працює.
Центр пропонує громадам якісно планувати бюджети на три роки, а уряду — не забирати кошти, які «згорають» у кінці року.
Серед інших чинників, які створюють тиск на валютний курс, Вишлінський називає соціальні виплати від держави, такі як «зимова тисяча» і щорічні премії, а також активні подорожі за кордон у святковий період, коли збільшується використання валюти з гривневих карток за кордоном.
Найпопулярніше за тиждень
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті