Urban Reform реалізувала проєкт «Спільне майбутнє». У ньому взяли участь 5 громад

Команда офісу просторового розвитку Urban Reform реалізувала проєкт «Спільне майбутнє»

Проєкт охопив п’ять громад у різних регіонах України: Перещепинську, Верхньодніпровську, Чугуївську, Зміївську та Коростенську. Їх відібарли через відкритий конкурс.

Загалом у межах проєкту вдалося залучити понад дві тисячі мешканців п’яти громад.

Проєкт мав на меті по-новому підійти до планування розвитку громад, спираючись на дослідження та реальні потреби мешканців.

Раніше розвиток малих громад в Україні або будувався на формальних стратегіях «для галочки», або обмежувався короткостроковими рішеннями, які лише реагували на проблеми тут і зараз.

Хоч громади різні за розміром і досвідом, їхні умови виявилися схожими. Спільним запитом стало бажання мати чіткий орієнтир для руху вперед: визначити пріоритети розвитку, ідеї для відновлення та спільне бачення майбутнього.

«Ми прагнули допомогти громадам вибудувати зрозумілу систему рішень — сформувати візію та набір пілотних проєктів, які можна реалізовувати поступово»,

зазначає Олександра Нарижна, голова Urban Reform.

Ключовим результатом проєкту став документ «Спільне бачення розвитку». Він поєднує у собі два важливі елементи. Це образ майбутнього громади та перші практичні кроки, які допомагають до нього рухатися.

Візія показує, якою громада може стати в майбутньому, і визначає основні напрями розвитку, тобто ті зміни, що поступово наближають до цього образу. Вона базується на цінностях і запитах мешканців, а також на результатах комплексного дослідження.

Окремо в документі визначено пріоритетні проєкти та конкретні дії, з яких громада може почати реалізацію візії.

Наприклад це просторові й програмні рішення, від оновлення публічних просторів і вулиць до розвитку культурних ініціатив, комунікації та участі мешканців у прийнятті рішень.

Головним принципом проєкту «Спільне майбутнє» стала участь мешканців на всіх етапах роботи від дослідження до фінальних рішень. Саме залучість людей допомогло вибудувати довіру та спільне розуміння пріоритетів розвитку.

Для цього використовували різні формати: воркшопи, фокус-групи, зустрічі з бізнесом і місцевою владою, онлайн-опитування та інтерв’ю. У процесі брали участь люди різного віку й професій — молодь, підприємці, представники культури та освіти, посадовці, старші мешканці громади.

Завдяки цій різноманітності вдалося сформувати бачення, яке справді можна назвати спільним.

Важливою особливістю підходу стало поєднання соціологічного та просторового досліджень. Така комбінація допомогла уникнути двох крайнощів: рішень, ухвалених без розуміння реального середовища, і суто технічного планування, відірваного від повсякденного життя людей.

«Наша команда працювала з історичним контекстом і локальною ідентичністю, забудовою та інфраструктурою, природними ресурсами, економікою й повсякденним життям мешканців. Саме на цій основі формується візія розвитку, що спирається на реальні ресурси громади та її бачення майбутнього»,

— пояснює Анастасія Палій, урбаністка та керівниця проєктів Urban Reform.

Кожна громада мала власний фокус:

В Коростенській громаді вирішили створити мережу локальних субцентрів у мікрорайонах. До цього мешканці говорили про надмірну концентрацію сервісів у центрі міста та складний доступ до них у віддалених районах.

У Верхньодніпровсій громаді був запит на створення кампусу, тобто кластера освіти та інновацій. Ідея виникла під час діалогу з мешканцями та місцевим бізнесом. Підприємці говорили про нестачу фахівців із сучасними навичками, а молодь про брак можливостей для розвитку без виїзду з громади.

У Зміївській громаді у фокусі був природний і туристичний потенціал. Ключові проєкти пов’язані з розвитком ландшафтів, рекреаційних маршрутів і природних просторів як ресурсу для економічного та соціального розвитку громади.

У Перещепинській громаді увагу приділили розвитку парків і набережної, очищенню річки та мали на меті покращити доступу мешканців до води.

Чугуївська громада обрала концепцію публічних просторів, заснована на ідеї комфортного культурного життя у взаємодії з природою. Пілотним проєктом став парк імені І. Ю. Рєпіна.

«Працюючи з п’ятьма громадами, ми побачили, що попри всі відмінності, їхні ключові виклики дуже схожі: нерівний доступ до сервісів, брак якісних публічних просторів, потреба в сучасних культурних інституціях і слабкий діалог між різними групами мешканців»,

— зазначає Олена Мельник, архітекторка та урбан-дизайнерка Urban Reform.

Для всіх п’яти громад актуальними був розвиток соціальної й культурної інфраструктури. Як от еретворення бібліотек на сучасні культурно-освітні центри. Хоч громади різні, багато проблем у них спільні.