Відновлення багатоквартирних будинків після російських атак, є болючим питанням для киян, чиї домівки постраждали. 

У окремому матеріалі «Хмарочос» вже писав, що система оперативного реагування на наслідки атак налагоджена досить добре, але після перших кількох діб жителі зруйнованих та пошкоджених будинків часто не знають, що буде далі. 

Крім того, не всі деталі та тонкощі відновлення ясно комунікуються міською адміністрацією. Саме тому, щоб дізнатися подробиці відновлення багатоквартирних будинків у Києві, «Хмарочос» звернувся до Департаменту будівництва та житлового забезпечення КМДА та профільного заступника голови КМДА В’ячеслава Непопа із запитом про інтерв’ю. 

Однак ми отримали відповіді лише в письмовому вигляді, тому в редакції не було можливості поставити додаткові запитання чи зробити уточнення. Зважайте на це, читаючи текст.

Скільки відновлено будинків у Києві, ТОП-3 будинки за фінансуванням

Київська міська військова адміністрація визначила 68 багатоквартирних житлових будинків, які зазнали значних пошкоджень та відновлюються за рахунок коштів бюджету Києва. За даними замовника відновлювальних робіт у цих будинках – комунального підприємства «Житлоінвестбуд-УКБ», у 30 багатоквартирних будинках відновлювальні роботи завершені, ще на стадії відновлення — 38 будинків. За повільний темп відновлення адміністрацію окремо критикують – фактично місто ремонтує менше 10 будинків на рік, і цей темп не змінюється.

Протягом 2025 року завершили відновлення восьми багатоквартирних будинків. «Хмарочос» попросив посадовців КМДА визначити будинки, які потребували найбільшого фінансування ремонтних робіт у минулому році, та отримали деталі щодо проведення ремонтів у трьох будинках:

Багатоквартирний житловий будинок на вул. Остафія Дашкевича, 4-А у Дніпровському районі м. Києва. 

Тут відновили входи в під’їзди, влаштувавши повністю нові конструкції, зробили комплексний ремонт квартир та місць загального користування, а несучі панелі зробили придатними для експлуатації шляхом ін’єктування (ввели спеціальні розчини в тріщини або пустоти будівельних конструкцій) та антикорозійного захисту. Також замінили пошкоджені  вікна та двері. Підрядник переміг у тендері з пропозицією у розмірі 10,8 млн грн.

Багатоквартирний житловий будинок на вул. Володимира Сальського, 21 у Шевченківському районі м. Києва. 

Тут реконструювали пошкоджені поверхи з відновленням монолітних перекриттів, підсилили несучі стіни металоконструкціями та комплексним внутрішнім опорядженням квартир і місць  загального користування. Вартість робіт, згідно з тендерною документацією, становить майже 8,7 млн грн.

«Хмарочос» перевірив цей будинок на Сирці, який постраждав під час обстрілу Києва 8 липня 2024 року. У п’ятиповерхівці на Сальського, 21 відновили зруйновані поверхи в крайньому під’їзді та бічну стіну. Найбільше постраждав сусідній будинок на Сальського, 19, де через обстріл було повністю знищено під’їзд і загинуло 13 людей.

Цей будинок відселений, його досі відбудовують: нову частину хрущовки збудовано монолітно-каркасним способом, поруч стоїть кран, чути звуки будівельних робіт усередині.

Багатоквартирний житловий будинок на вул. Івана Дзюби, 6 у Солом’янському районі м. Києва. 

У цьому будинку відновили капітальні конструкції будівлі, зокрема підсилили внутрішні стіни та перекриття, а також повністю замінили вікна та двері житлових і допоміжних приміщень. Ремонт коштував 8,5 млн грн.

Як фінансується відновлення пошкоджених атаками житлових будівель

У бюджеті Києва на 2026 рік, а також у Програмі економічного і  соціального розвитку міста Києва на 2024–2026 роки (розподіл асигнувань на 2026 рік) на відновлення пошкоджених багатоповерхових житлових будинків передбачено понад 574 мільйони гривень. У Департаменті будівництва та житлового забезпечення КМДА зазначили, що в разі потреби у збільшенні фінансування на відновлювальні роботи Київрада може підтримати відповідні пропозиції, за умови погодження цих змін профільною комісією Київради.

У Департаменті будівництва та житлового забезпечення також зауважили, що відновлення пошкоджених житлових будинків може фінансуватися в тому числі за рахунок коштів резервного фонду бюджету Києва та інших джерел, не заборонених законодавством, зокрема коштів благодійників, міжнародної технічної та гуманітарної допомоги, приватних меценатів.

Як вибирають підрядника для відновлення будинків і хто контролює якість 

Замовник відновлювальних робіт КП «Житлоінвестбуд-УКБ» визначає підрядника та здійснює закупівлю товарів за процедурою публічних закупівель в електронній системі Prozorro. У КМДА стверджують, що прозорість використання коштів та висока якість виконання робіт забезпечується через вибір переможця на конкурентних засадах за критеріями найбільш економічно вигідної пропозиції та повної відповідності кваліфікаційним вимогам.

Гарантійний строк на виконані відновлювальні роботи та усунення виявлених недоліків визначається ст. 884 Цивільного кодексу України та становить не менше 10 років від дня прийняття об’єкта замовником (якщо більший строк не встановлено договором або законом). Підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо вони сталися не внаслідок природного зносу об’єкта або його частин, неправильної його експлуатації, неналежного ремонту об’єкта, який зробили треті особи.

Чи є вимоги до мешканців відновленого житла? Наприклад, утворення ОСББ або збереження фасаду

Наших читачів також цікавило, чи є якісь особливі умови для фінансування відновлення житлових будинків за бюджетний кошт. Адже пошкоджена приватна та спільна власність, а кошти на її відновлення виділяються з бюджету всієї громади.

У КМДА повідомили, що відновлювальні роботи здійснюють незалежно від форми управління  багатоквартирним будинком і охоплюють як загальнобудинкові конструкції,  так і безпосередньо житлові приміщення. Зокрема, передбачено відновлення внутрішніх інженерних мереж та виконання оздоблювальних робіт, необхідних для приведення квартир у стан, придатний для безпечного проживання мешканців.

«Мешканці (власники або співвласники) житла,  відновленого за рахунок коштів бюджету міста Києва, зберігають загальні обов’язки щодо утримання об’єкта нерухомості, передбачені законодавством. Зокрема, відповідно до ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов’язаний утримувати майно, що йому належить», – наголошують у Департаменті будівництва та житлового забезпечення.

У КМДА нагадали, що cпіввласники багатоквартирного будинку зобов’язані забезпечувати належне утримання, технічний, санітарний та протипожежний стан спільного майна багатоквартирного будинку, проводити його технічне обслуговування, поточний і капітальний ремонт за необхідності. Також власники квартир несуть пропорційні зобов’язання щодо утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, ремонтів і технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку відповідно до своєї частки. Про це нещодавно нагадувала і депутатка Київради Ксенія Семенова.

Проте, особливих вимог для відновлення будинку у міській адміністрації не ставлять, випливає з відповіді. Втім, як мінімум, одна вимога все ж є. Коли «Хмарочос» спілкувався з однією з постраждалих, вона звернула увагу на те, що комунальники відмовились заклеювати вибиті шибки на балконі тимчасовою плівкою, посилаючись на те, що засклений балкон не належить до житлового фонду. 

Що з доступністю та інклюзивністю у відновлених будинках

Для того, щоб люди з інвалідністю та інші маломобільні групи населення мали безперешкодний доступ до відновлених будинків, КП «Житлоінвестбуд-УКБ» повинне при розробці проєктно-кошторисної документації враховувати вимоги містобудівного законодавства, будівельних норм та державних стандартів щодо інклюзивності та безбар’єрності, зокрема ДБН «Інклюзивність будівель і споруд», ДБН «Благоустрій територій» та ДСТУ-Б «Будинки і споруди. Доступність і зручність використання побудованого життєвого середовища» та здійснювати контроль за їх дотриманням підрядними організаціями. 

«Департамент у межах повноважень зобов’язує замовників враховувати вимоги містобудівного законодавства, в тому числі чинні норми, стандарти і правила щодо доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення», – запевнив директор Департаменту будівництва КМДА Борис Работнік.

«Хмарочос» проаналізував одне з тендерних оголошень, опубліковане для збору пропозицій щодо відновлення згаданого вище будинку на вул. Остафія Дашкевича, 4-А. У технічних вимогах до підрядника дійсно згадується, щонайменше, облаштування пандусу до вхідної групи. Але якихось комплексних вимог щодо доступності у технічній документації знайти не вдалось. Тож наскільки виконуються вищезазначені будівельні норми (ДБН) на практиці, визначити складно.

У будинку на вулиці Сальського, який ми відвідали особисто, жодних пандусів після реконструкції встановлено не було. Але це п’ятиповерховий будинок без ліфта, відповідно один пандус на вході у під’їзд мало що змінить в плані доступності для його жителів.

Які компенсації є для мешканців постраждалого через атаки житла

Для відновлення об’єктів нерухомості, пошкоджених внаслідок російської збройної агресії, власники квартир у пошкоджених багатоквартирних будинках можуть скористатися електронною послугою «єВідновлення» через Дію. Також мешканці Києва, які опинилися в складних життєвих обставинах у результаті пошкодження чи руйнування житла, мають право звернутися за адресною матеріальною допомогою, яка надається на виконання міської цільової «Турбота. Назустріч киянам» на 2025-2027 роки. Ця програма передбачає надання одноразової адресної матеріальної допомоги киянам (10 або 40 тисяч гривень, термін розгляду 10 днів), які опинилися в складних життєвих обставинах у результаті пошкодження чи руйнування житлового будинку/квартири в Києві, спричиненого збройною агресією, або щомісячної адресної матеріальної допомоги (20 тисяч гривень, термін розгляду 30 днів), якщо пошкодження зумовили необхідність їх тимчасового відселення.  Як скористатися цими компенсаціями і перелік необхідних документів є на порталі електронних послуг КМДА.

У КМДА запевнили, що пріоритет у наданні адресної матеріальної допомоги мешканцям Києва, які опинилися в складних життєвих обставинах через пошкодження чи руйнування житла, мають соціально незахищені категорії населення. Особливу увагу приділяють громадянам похилого віку, особам з інвалідністю, малозабезпеченим особам, багатодітним сім’ям, дітям, які залишилися без батьківського піклування, одиноким матерям/батькам, а також іншим вразливим групам, таким як учасники бойових дій, члени сімей загиблих захисників і захисниць України тощо.  

Нагадаємо, Хмарочоc писав детально про шлях для постраждалого, якщо будинок пошкоджено обстрілом.

Публікація створена «в рамках проєкту Інституту висвітлення війни та миру (IWPR) «Посилення громадського контролю» за фінансової підтримки Норвегії.

За зміст цієї публікації відповідає виключно Хмарочос. Цей матеріал жодним чином не може вважатися таким, що відображає позицію IWPR та Уряду Норвегії.