Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 11 років та 222 днів. За цей час ми опублікували 28280 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
| Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах
джерело: misto.media

Видання Мisto.media повідомило, що у Нововолинську хочуть «зашити» мозаїку 80-х років.

У січні 2026 року в Нововолинську, що недалеко від кордону з Польшею, анонсували модернізацію спортивного комплексу «Шахтар». Проєкт підтримує німецька компанія GIZ. Планують утеплити будівлю, встановити сонячні панелі, скоротити викиди та облаштувати зелені зони навколо.

Проте місцеві жителі та активісти занепокоєні долею мозаїки «Спорт» на фасаді комплексу, адже є вірогідність, що її закриють шаром утеплювача. Мер Нововолинська Борис Карпус зазначив, що кінцевого рішення щодо мозаїки ще немає, а позиція міста тільки формується.

Історик Юрій Велінець розповідає, що комплекс «Шахтар» відкрили у 1966 році як будинок спорту для школярів, а мозаїка на його стіні з’явилася лише у 1981-му. Її створили луцькі художники Микола Ковальчук та Станіслав Цвєтков. На відміну від інших їхніх робіт, які підпадають під декомунізацію через радянські символи, панно «Спорт» не має ознак пропаганди.

Юрій Велінець наполягає, що мозаїку треба зберегти. Він вважає цих «бігунів» важливою візитівкою міста та цінним туристичним об’єктом.

Поки що місцеві чиновники не дають конкретних відповідей щодо долі об’єкта. Вони посилаються на поганий стан стіни, де знайшли тріщину та грибок. Тепер архітектори мають вирішити, як утеплити фасад і водночас врятувати панно.

Дослідниця архітектури Ельміра Еттінгер пояснює, що людям є за що переживати, адже існують випадки, коли мозаїки нищили під виглядом ремонту. Україна вже втратила чимало пам’яток, мозаїку «Море і риби» у Львові, роботу про вогнеборців у Києві та твір «Інформаційний простір».

Ельміра впевнена, що розмови про «радянщину» це часто маніпуляція. Такими аргументами люди виправдовують небажання шукати рішення для реставрації. Хоча радянські норми змушували виділяти гроші на ідеологію, українські митці часто створювали глибокі та незалежні сюжети.

Юрій Велінець підтримує цю думку, що навіть ідеологічні твори приносять користь, бо показують механізми роботи пропаганди.

Коментарі:

Вам доступний лише перегляд коментарів. Зареєструйтесь або увійдіть, щоб мати можливість додавати свої думки.

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті

Donate button
Podcast button
Send article button
Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з найпопулярнішими статтями.