У Будинку архітектора в Києві відбулась подія, присвячена Казимиру Малевичу
Фокусом події став супрематизм як інструмент роботи з формою.
Фокусом події став супрематизм як інструмент роботи з формою.
Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 11 років та 222 днів. За цей час ми опублікували 28284 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
Стати членом Товариства | Хто ми такі?

26 лютого 2026 року у Будинку архітекторів у Києві відбулася міждисциплінарна подія «Супрематизм Казимира Малевича: архітектура, дизайн, olfactory art».
Автор ідеї проєкту,архітектор Дмитро Антонюк, запропонував професійне переосмислення спадщини Малевича через сучасні просторові та дизайнерські практики.
Фокусом події став супрематизм як інструмент роботи з формою, простором і абстракцією, що й сьогодні впливає на архітектурне мислення ХХІ століття. Учасники представили авторські інтерпретації на перетині архітектури, предметного дизайну та olfactory art, досліджуючи, як авангардну мову можна переосмислити в сучасному контексті.
Проєкт акцентував постать Малевича як автора нової просторової парадигми модернізму. Через еволюцію його творчості, від раннього живопису до супрематизму, щоб учасники простежили трансформацію художньої мови, що сформувала нові принципи роботи з формою і простором.
Подія стала спробою повернути супрематизм у поле актуального професійного дискурсу і як історичний український феномен і як метод мислення, релевантний сучасним архітектурним і дизайнерським практикам.
Дмитро Антонюк представив маловідомі факти з життя Малевича, його автопортрети та нагадав про роки викладацької діяльності митця в НАОМА. Український контекст авангарду став одним із ключових акцентів події, актуалізуючи роль українського культурного простору у формуванні модерністських практик і повертаючи їх у сучасну міжнародну дискусію.
У межах події відбулася перформативна супрематична трансформація артоб’єкта — від художнього твору до одягу і назад до мистецького об’єкта. Фешн-дизайнер Федір Возіанов (бренд Vozianov) працює з одягом як із мовою комунікації та інструментом моделювання образу людини.
Перформанс реалізував бренд Vozianov. Три супрематичні форми: «Чорний квадрат», «Чорне коло» та «Чорний хрест» стали костюмами для танцівниці, яка через contemporary-пластику відтворила кожну форму, перетворивши абстракцію на рух і жест.
Окрему увагу приділили дизайнерській практиці Малевича. Учасники представили феномен флакону, створеного митцем для парфумерної фірми Брокар у 1908–1910 роках, як приклад раннього індустріального дизайну.
Важливою частиною проєкту стала презентація семи авторських ароматів, що через чуттєвий досвід розкривають життєвий і творчий шлях Малевича: Народження, Хрещення, Земля, Життя, Холст, Чорний, Безсмертя.
Кожен аромат формує окремий наратив, від тілесної первинності до абстракції, чистоти та символічної безкінечності.

Над проєктом працювали: архітектор Дмитро Антонюк (автор ідеї), дизайнер Федір Возіанов (Vozianov), парфумер Євген Лазарчук (OLF Factory Art), фотограф Олесь Бадьо, архітекторка Валерія Данилюк та студенти НАОМА. Хореографію та перформанс створила Катерина Курман.
Музична режисура: Даша Шинкарук.
Проєкт реалізовано за підтримки Благодійного фонду ім. Н.Б. Чмутіної.
Спеціальні коктейлі події підготував LoggerHead.
Співорганізатори: Національна спілка архітекторів України (Ольга Терефєєва).

Проєкт став прикладом комплексного переосмислення супрематизму як живої багатовимірної системи, актуальної для сучасної культури, освіти та міждисциплінарних досліджень.
© Хмарочос | 2025
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті