Внаслідок масових російських обстрілів в січні та лютому фактично повного руйнування зазнала ТЕЦ-4 на лівому березі столиці. Через її зупинку понад тисяча будинків у Дніпровському та Дарницькому районах Києва посеред зими залишилися без централізованого опалення.

«Хмарочос» розбирався, як найбільш постраждалі квартали пережили відсутність опалення, наскільки критичні пошкодження комунікацій і чи має міська влада план, як уникнути найгірших сценаріїв наступного сезону.

Побутове виживання 

Одним з постраждалих житлових масивів став мікрорайон Соцмісто, теплопостачання в якому залежало від зруйнованої ТЕЦ. Зникнення централізованого опалення посеред зими змусило мешканців адаптуватися до низьких температур та шукати альтернативні способи обігріву  Для місцевої мешканки Анни цей період виживання триває ще з початку лютого. Її родина, як і більшість її сусідів, змушена грітися побутовими приладами

«Вдома холодно, опалювали газом, бо в нас газова духовка і плита. І, звісно, обігрівачами, – розповідає жінка про найважчі тижні.– Важко те, що стіни промерзають та з’являється пліснява у квартирі, дуже страшна. А зі стіни, що межує з вулицею, можна просто струшувати воду».

За словами Анни, серйозною проблемою стане необхідність робити ремонт після таких випробувань.

«Найголовніше, щоб вони в наступному році зробили опалення. Але ми нічого не дізналися, казали лише “в цьому році про опалення забудьте”», – підсумовує вона.

Холод вплинув не лише на помешкання, а й суттєво обмежив ділову активність: через критично низьку температуру багато закладів та установ були змушені скорочувати графіки роботи. На дверях місцевих нотаріусів та офісів навіть були оголошення про суттєво скорочені години прийому. 

Витримати цю зиму мікрорайону допомогло лише відносно стабільне електропостачання. За рішенням уряду у будинках, які залишилися без опалення, не застосовувалися стабілізаційні графіки відключень світла, що дозволяло людям грітися електроприладами. Крім того, у кварталах без опалення були розгорнуті додаткові пункти обігріву ДСНС.

Масштаб 

Відсутність централізованого опалення зачепила значну частину лівобережжя. Загалом, за даними КМДА, через руйнування ТЕЦ-4 без тепла опинилися 1053 будинки у Дніпровському та Дарницькому районах столиці. Найважча ситуація у житлових масивах Соцмісто, Аварійне селище, Рембаза, ДВРЗ, а також у районі метро Лівобережна та у частині житлового масиву Позняки. Такий режим життя триває для місцевих мешканців ще з початку лютого.

Та поки містяни змушені самостійно боротися з наслідками холоду, міська влада намагається стабілізувати систему. За офіційною позицією Київської міської державної адміністрації, відновлення триває і здійснюється поетапно.

«Будинки поступово підключають. Відновлювальні роботи тривають і результат є, адже кількість споживачів без тепла зменшується. Безперечно, це не процес одного чи кількох днів, враховуючи пошкодження, яких зазнали окремі об’єкти критичної інфраструктури внаслідок обстрілів», – зазначає заступник голови КМДА Петро Пантелеєв у відповіді на запит «Хмарочоса».

Соціальний вимір, гімназія №148

Також без опалення разом із житловим фондом опинилася й соціальна інфраструктура, зокрема школи та дитячі садочки. Директор місцевої гімназії №148 Іван Пікуль розповів, проте як гімназія була вимушена перейти на дистанційний формат, проте це влаштувало не усіх батьків .

За його словами, на початку відключень багато сімей вивезли дітей до родичів або по селах, де є альтернативні джерела тепла. Таких найбільше влаштовує дистанційний формат. Але частина батьків вимагає очного навчання, бо не мають де залишити дітей. Проте забезпечити тепло в класах школа фізично не здатна.

«Ми живемо між двох вогнів. З однієї сторони батьки хочуть дистанційного навчання для дітей, я їх розумію, а з іншої сторони немає де дітей залишити. Вдома так само холодно, як і у школі», – ділиться деталями ситуації директор.

Наразі заклад функціонує як пункт незламності, де є генератори мікрохвильовки та чайники, та місцеві мешканці могли хоча б зігрітися. Крім того, за ініціативи директора в деяких класах працюють обігрівачі. Проте встановити автономне опалення наразі можливості немає, та за словами керівника повноцінний навчальний процес відновити без системних рішень неможливо, та усі спроби прогріти бодай частину класів упираються в технічні обмеження. 

«Проводки школи старі. Можна поставити і сотню обігрівачів, але проводка не витримає, – пояснює Іван Пікуль. – Класи обігріваємо мінімально з тією метою, щоб не витрачати потім державні кошти на ремонт. Якщо наступного року буде така ж ситуація, наслідки не тільки для школи, для будь-якого будинку будуть катастрофічними. Грибок може з’явитися, арматура всередині стін починає іржавіти. Це катастрофа для будь-якого приміщення: для житла, для шкіл, для садочків».

Але директор висловив сподівання що на наступний рік влада знайде рішення як обігрівати школи автономно, за його думкою обігрів закладів освіти має стати державною програмою з переходу на власні джерела опалення.

«Проблем насправді багато, але ці проблеми повинні вирішуватися на наступний рік на рівні держави. Треба зробити якусь автономію для шкіл. Реально можна розглядати таке питання, як газові котли, або як альтернатива підключати до генератора електрокотли. Але це повинна бути програма на рівні уряду», – підсумовує Іван Пікуль.

Чи вдасться відновити опалення до наступного сезону. Що думають експерти

За оцінкою генерального менеджера у сфері роботи зі споживачами, аналітичного центру DiXi Group Євгена Магльованого єдиним реальним варіантом, що може дозволити повернути тепло до початку сезону 2026/2027, є заміна пошкодженого обладнання ТЕЦ на ідентичне, яке наразі знаходиться на консервації в інших країнах і може бути отримане як гуманітарна допомога. Проте, за його словами, навіть у разі успішного відновлення, енергетики застерігають: старі методи управління мережами вже не є ефективними в умовах війни та системне розв’язання проблеми вимагає відходу від одного великого джерела генерації.

«Для підвищення стійкості теплові мережі потрібно перебудувати таким чином, щоб вони були кільцевими, і споживачі могли отримувати теплову енергію від кількох джерел. Тоді при ураженні частини джерел теплової енергії можливо забезпечити теплопостачання від інших на період ремонту чи у більш довготривалій перспективі».

Окремим викликом залишається інфраструктурна готовність самих масивів. За словами Євгена, на Троєщині мережі середнього тиску відсутні. Їх потрібно прокладати з точок поза межами Києва, що є довготривалим і дорогим процесом. Також проблемою може стати пошук майданчиків для нових котелень у щільній забудові, де кожен вільний клаптик землі вже роками зайнятий.

Наразі ж мешканці лівобережжя опинилися в зоні невизначеності. Логічно припустити, що з весняним потеплінням, коли потреба в додатковому обігріві зникне, райони переведуть на загальні графіки відключень світла. Проте, як зазначає Магльований, головним питанням залишається не лише інженерна складність проєктів, а й ефективність використання часу до осені.

Ситуація ускладнюється тим, що Дарницька ТЕЦ перебуває у приватній власності компанії «Євро-Реконструкція», що створює правові обмеження для державного фінансування. Як зазначає юрист і директор «Інституту міста» Олександр Сергієнко у матеріалі для ZN.UA, держава має п’ять шляхів: покладатися на те, що «Євро-Реконструкція» відновить станцію власними силами або ж ухвалення спеціального закону про тимчасове державне управління об’єктами критичної інфраструктури, що дозволило б державі взяти станцію під контроль та інвестувати у її відновлення.

Альтернативними варіантами юрист також називає зведення десятка теплових станцій середньої потужності замість однієї великої ТЕЦ, встановлення модульних котелень безпосередньо у дворах чи на дахах житлових будинків або навіть масове встановлення газових чи електричних котлів у кожній окремій квартирі.

План енергостійкості 

Третього березня РНБО затвердила плани енергостійкості для всіх обласних центрів, окрім Києва. Столиці надали додатковий час для підготовки. Міський голова Віталій Кличко заявив, що таким чином уряд ігнорує Київ, змушуючи його підписувати план одноосібно, наголосивши, що без участі держави реалізувати енергетичні проєкти вартістю 67,4 млрд грн неможливо.

«Київ досі не отримав від держави підтвердження й готовності спільно втілювати в життя ці важливі для міста проєкти. Але ж при цьому заходи потребують участі й допомоги держави. І фінансової, і законодавчої, і залучення урядових структур», – зазначає заступник мера Києва Пантелеєв у коментарі «Хмарочосу».

Водночас голова КМВА Тимур Ткаченко висловив застереження щодо якості підготовленого документа, заявивши про наявність у ньому корупційних ризиків, зокрема щодо процедур закупівель та відповідальності посадовців.