Жителі країн Заходу стали масовіше емігрувати зі своїх країн

Праві політики часто говорять про мігрантів, які прибувають у країни Заходу, але мало хто звертає увагу на масову еміграцію з цих країн. Тим часом у 2024 році з 31 «західної» країни виїхало близько чотирьох мільйонів людей — на 20% більше, ніж у допандемійний період, повідомляє Texty.org.ua з посиланням на The Economist.

Журналісти вивчили дані з 31 умовно «західної» країни, включно з Австралією, та створили комплексний показник валової еміграції, — визначеної як момент, коли хтось припиняє бути резидентом.

Ось деякі цифри та заяви:

• У третьому кварталі 2025 року кількість виїздів із Канади була на 34% вищою, ніж у 2019-му.
• Еміграція з Нової Зеландії у 2025 році була на 29% вищою.
• У Швеції еміграція була вищою на понад 60%.
• У нещодавньому оновленні офіційного статистичного управління Італії відзначено «бум еміграції до іноземних держав».
• Офіс Ісландії нещодавно повідомив про найвищий рівень еміграції за всю історію спостережень.
• Брукінгський інститут оцінює, що у 2025 році США покинуло до 3 мільйонів людей, порівняно з 2 мільйонами у 2021 році. Дані приватного сектору свідчать про те, що вперше за багато років більше американських технічних спеціалістів переїжджає до Європи, ніж навпаки. Антимігрантська політика адміністрації Дональда Трампа може змусити цьогоріч виїхати до одного мільйона людей додатково.

Серед цих емігрантів є як іноземці, що прибували раніше, а тепер виїжджають, — так і громадяни.

Так, еміграційний сплеск частково є наслідком великого імміграційного буму 2022-2023 років. Західні країни прийняли масу новоприбулих, але чимало з них не збиралися залишатися назавжди: студенти закінчують навчання, тимчасові працівники повертаються додому, дехто просто передумав.

Одночасно зароджується економіка експатів. В Ірландії виїзд саме громадян зріс на 29% порівняно з 2019 роком, у Новій Зеландії — на 74%.

Від 2019 року кількість людей західного походження, які проживають в іншій країні Заходу, зросла приблизно на 2 мільйони. США прийняли понад 40% цього приросту, частково тому, що амбітні європейці поїхали туди, щоб заробити статки на штучному інтелекті. Нідерланди прийняли надмірно велику частку відносно свого населення.

Дослідники виділяють три ключові фактори, що стимулюють розвиток економіки експатів:

• пандемія Covid-19 нормалізувала дистанційну роботу. Тепер працівники обирають місце проживання не за локацією офісу, а за якістю життя чи вартістю витрат. Американські мультинаціональні компанії у сфері консалтингу зараз наймають за кордоном на 36% більше людей, ніж у 2019 році.
• прагнення платити менше податків. У багатьох європейських країнах існує прогресивна шкала оподаткування, за якою ставка зростає зі збільшенням доходу. Багатії та високооплачуваі спеціалісти мігрують у пошуках нижчого податкового навантаження. Найяскравіший приклад — Португалія, яка фактично звільняє мігрантів із викосим доходом від податків.
• політичні кризи всередині країн.

Для країн, що втрачають громадян, це означає збитки: держава оплачує освіту, але працювати випускники виїжджають до іншої країни. Ще один аспект: емігранти зазвичай є більш ліберальними, у той час, як лишається консервативніше населення: відповідно, це може призводити до подальшої поляризації та погіршення демократії в країнах походження.

Водночас певна частка емігрантів (близько 40% на прикладі Нової Зеландії) з часом повертається, привозячи з собою капітал, нові бізнес-ідеї та міжнародні професійні зв’язки.