Олександрійська громада сьогодні перебуває у точці, де минуле вже не може бути єдиною опорою, а майбутнє потребує чіткої рамки дій. Після десятиліть розвитку, тісно пов’язаного з видобувною промисловістю, громада опинилася перед необхідністю переосмислення власної ролі, ресурсів і перспектив. У цьому контексті документ «Візія 2035», розроблений офісом просторового розвитку Urban Reform у співпраці з Олександрійською міською радою та локальними партнерами, є спробою сформулювати нову логіку розвитку громади, що базується на аналізі наявних ресурсів, викликів і суспільного запиту.

Візія постає як документ, що поєднує аналітику, просторове мислення та партисипативний підхід. Вона демонструє, яким чином громада може перейти від постіндустріальної втоми до нової моделі стійкого розвитку, де люди, природа, підприємництво, культура та сучасне середовище починають працювати як взаємопов’язані елементи єдиної системи.

Пошук нової ідентичності громади 

Олександрія — друге за розміром місто Кіровоградської області, адміністративний центр громади та району, місто з глибокою історією і виразним індустріальним спадком. Упродовж XX століття саме буровугільний і енергетичний комплекси визначали його економічне значення, темпи росту населення, просторовий розвиток і соціальну структуру. Місто формувалося як промисловий центр, а разом із ним формувалася і певна локальна ідентичність — ідентичність праці, виробництва, дисципліни та структурованого міського життя.

Однак згортання гірничого комплексу стало для Олександрії системним зламом моделі розвитку. Втрата головного рушія призвела до скорочення робочих місць, занепаду частини промислових територій, відтоку населення та розмиття відчуття перспективи. Цей процес торкнувся не лише міста, а й сільських населених пунктів громади, де зміни в аграрному секторі також зруйнували звичні локальні економіки.

Саме тому Візія 2035 виходить із принципово важливого усвідомлення: Олександрія не може просто “відновити” себе у старому форматі. Її розвиток вимагає нової моделі, що відповідатиме сучасним економічним, соціальним, екологічним та культурним умовам. У цьому сенсі документ не пропонує ностальгійного повернення до індустріального минулого, а формує нову рамку мислення про громаду як про місце, здатне стати хабом розвитку і співпраці в центрі України.

Візія як результат дослідження

Одна з ключових сильних сторін документа полягає в тому, що в його основі — масштабне урбаністичне дослідження, яке включало аналіз відкритих даних, наявних документів громади, просторового та соціального контексту, фокус-групи, інтерв’ю, опитування, роботу з міжсекторальною робочою групою, зустрічі з міською адміністрацією, воркшопи та публічну виставку фінальної візії. Загалом до проєкту було залучено 965 жителів.

Такий підхід означає, що Візія спирається на цінності, потреби й уявлення жителів про майбутнє. Вона не нав’язує громаді зовнішню модель успіху, а перекладає локальний досвід, локальні травми та локальні очікування на мову стратегічного розвитку.

“У цьому сенсі документ виконує подвійну функцію. З одного боку, він є аналітичним інструментом, який систематизує ресурси, виклики та потенціали громади. З іншого — він є політичним і суспільним актом, який фіксує право громади самій визначати образ свого майбутнього.” – говорить Олександра Нарижна, голова Urban Reform.

Якою себе бачить Олександрійська громада у 2035 році

Центральне формулювання Візії звучить чітко: Олександрійська громада — хаб розвитку і співпраці в центрі України. За цією фразою стоїть ціла система уявлень про те, якою може стати громада.

Йдеться про середовище, інтегроване у ширші екосистеми; про громаду, де комфортно й безпечно жити, навчатися, працювати й реалізовувати ідеї; про територію, де культурна тяглість стає джерелом зростання; де природа є активною частиною повсякдення; де підприємництво й переробна промисловість розвиваються на принципах сталості; де мешканці відчувають себе співтворцями громади.

Від чого відштовхується візія: цінності, запити, виклики, ресурси

Основою для формування Візії стали чотири великі блоки: цінності жителів, їхні запити, ключові виклики та наявні ресурси громади. Серед цінностей, які жителі називають визначальними — культура, освіта і спадщина; відкритість, єдність та відчуття спільноти; працьовитість і відповідальність; прагнення до гідного побуту й сучасного середовища; природа, спорт і здоровий спосіб життя. 

Запити жителів стосуються сучасної освіти, розвитку професійних і дослідницьких центрів, створення багатофункціональних культурних просторів, відновлення спадщини, розвитку туризму, підтримки малого й середнього бізнесу, формування сучасних робочих місць, створення публічних просторів для молоді, поліпшення мобільності, доступності, житла, розвитку екологічної свідомості, біоенергетики, чистих водойм, оздоровчих та реабілітаційних просторів.

Документ прямо називає системні виклики: втрату економічного рушія, нестачу робочих місць і низькі зарплати, демографічну кризу, відтік молоді, фрагментованість міського середовища, нерівномірність розвитку районів, проблеми мобільності, нестачу культурних і публічних просторів, закинуті промислові території, високе антропогенне навантаження на природу, відсутність природоохоронних територій, труднощі міжсекторальної співпраці та скепсис щодо майбутнього громади.

Однак особливість Візії в тому, що вона не зупиняється на фіксації проблем. Не менш важливим є блок ресурсів. Громада має вигідне логістичне розташування, зручні зв’язки з великими містами, багатогалузеву економіку, активне підприємницьке середовище, високу урбанізованість, цінні природні оселища, водні об’єкти, здичавілі території колишнього гірничого комплексу, історико-культурну спадщину, активні спільноти, молодь, культуру співпраці, розгалужену систему освіти й спортивну культуру.

Фактично документ демонструє головну тезу: Олександрія є громадою з потужним, хоча й нерівномірно проявленим потенціалом, який потребує узгодженої рамки розвитку.

Три драйвери, на яких пропонується будувати майбутнє

Візія 2035 визначає три ключові драйвери розвитку Олександрійської громади: культура, підприємництво та природа.

Культура як інфраструктура майбутнього

У візії культура розглядається як повноцінний інструмент соціального й економічного розвитку. Олександрія має сильну освітню та культурну основу: мережу навчальних закладів, активних педагогів, митців, музикантів, театралів, спортивні клуби, громадські ініціативи. Візія пропонує розглядати це як основу для формування культурного хабу Центральної України. У такій логіці культурні події, форуми, виставки, фестивалі, спортивні заходи, креативні індустрії, резиденції, сучасні мистецькі й освітні простори можуть стати механізмом локального економічного пожвавлення.

Тут ідеться також про системну роботу з ідентичністю: впровадження дизайн-коду, розвиток історичного центру, ревіталізацію будівель, переосмислення шахтарської спадщини, підтримку простору вуличних культур.

Підприємництво як основа нової економічної моделі

Другий драйвер — підприємництво — є відповіддю на ключовий структурний виклик громади: втрату індустріального локомотива та звуження ринку праці. У документі підприємництво трактується як створення цілісної економічної екосистеми, здатної утримувати молодь, генерувати доходи, формувати податкову базу й підвищувати інвестиційну привабливість.

Олександрійська громада має для цього передумови: вигідне центральне розташування, транспортні зв’язки, промислову та інфраструктурну спадщину, кадровий потенціал, систему професійної освіти, активне локальне підприємницьке середовище та поступове зростання взаємодії між владою і бізнесом.

Йдеться про різні масштаби підприємництва — від самозайнятих і малого бізнесу до індустріальних парків, від крафтового виробництва й франшиз до коворкінгів, офісних просторів, дуальної освіти, підтримки ветеранського бізнесу та інвестиційної промоції. 

Природа як стратегічний ресурс

Для Олександрійської громади природа постає як стратегічний компонент якості життя, кліматичної стійкості, рекреації, здоров’я, просторової привабливості й навіть нової економіки.

Річки Інгулець, Березівка, Бешка, цінні степові оселища, водні об’єкти, здичавілі території колишнього гірничого комплексу — усе це розглядається як основа майбутньої блакитно-зеленої мережі. У логіці документа рекультивовані постіндустріальні ландшафти можуть стати рекреаційними, туристичними або природоохоронними просторами; зелені й водні зони можуть бути інтегровані у повсякденне життя; відновлення природи може водночас підвищувати екологічну стійкість і привабливість громади для життя, бізнесу та партнерств.

“У багатьох пострадянських містах природа довго сприймалася як “вільна територія”, яку можна забудувати або ігнорувати. Візія Олександрії пропонує інший підхід, де природа стає соціальним, просторовим, економічним активом.” – розповідає Анна Кулік, урбаністка та архітекторка Urban Reform.

Чому ця візія важлива не лише для Олександрії

Багато українських міст і громад опинилися в ситуації, коли старі економічні основи більше не працюють, а нові ще не набули форми. Урбан-візія Олександрійської громади цікава тим, що поєднує просторову конкретику, соціальний аналіз, екологічне мислення, культурний підхід і економічний прагматизм.

У цьому сенсі Олександрія є показовим кейсом того, як постіндустріальна громада може формувати нову ідентичність через діалог, дослідження й системне бачення.

Від документа до дії

Візія Олександрійської громади є спільним орієнтиром — основою для подальшої просторової концепції, політик, партнерств, інвестиційних рішень, культурних програм і управлінських змін. Вона показує, що Олександрія прагне говорити про себе не мовою втрати, а мовою можливостей. Не як місто, яке залишилося після великої індустрії, а як громада, що вчиться бачити майбутнє у власних людях, природі, культурі, підприємництві та партнерствах.

“Олександрія в цьому документі постає як територія з виразним потенціалом до перезапуску. Саме тому ключове значення тут має спосіб її створення: через дослідження, участь, діалог, визнання складності та готовність мислити довгостроково.” – Анастасія Палій, урбаністка та керівниця проєктів Urban Reform.

Також в рамках проєкту була сформована просторова концепція громади, як інструмент, що переводить візію у конкретні просторові рішення, сценарії розвитку територій та пріоритетні напрямки змін. Вона поєднує результати досліджень із практичними кроками, дозволяючи побачити, як стратегічні ідеї можуть реалізовуватися на рівні міста, районів і окремих просторів.

Усі матеріали візії та результати дослідження доступні для перегляду на сайті проєкту: https://oleksandriia.in/