«Втратили понад 22 000 одиниць товару»: як відновлюється український бренд одягу ANNKERS після знищення складу

У березні 2026 року внаслідок російського ракетного обстрілу було повністю знищено склад фулфілмент-партнера українського бренду одягу ANNKERS у Київській області. Саме цей склад відповідав за зберігання та відправку продукції, тому весь товар, який знаходився там на момент удару, було втрачено.

Бренд ANNKERS створює жіночий спортивний і повсякденний одяг, який поєднує комфорт і функціональність. Команда довго тестує кожен дизайн, щоб речі не сковували рухів, не перетискали тіло й не створювали дискомфорту під час занять. У виробництві використовують тканини, які не вбирають запахів, не розтягуються, не деформуються та не просвічуються.

Основне виробництво ANNKERS розміщене на фабриках у Китаї, що дозволяє масштабувати продукт. Водночас в Україні бренд розвиває експериментальний цех. Це простір, де створюються нові моделі від ідеї до фінального зразка. Він розташований окремо від складу, тому не постраждав.

Втрата складу та перші дії

Внаслідок російського удару бренд втратив понад 22 000 одиниць продукції. Це значна частина складських запасів компанії.

«Для нас це великі втрати, але ми свідомо не фокусуємось лише на цифрах. Набагато важливішими є зобов’язання перед клієнтами та стабільність команди», — розповідає власниця бренду.

Команда не постраждала, і це, за словами бренду, для них головне. Вже у перші дні після події ANNKERS відновили комунікацію з клієнтами, запропонували рішення щодо всіх замовлень і почали перебудову логістики.

Головним викликом для компанії стала швидкість прийняття рішень в умовах повної невизначеності. З цим зустрічаються багато інших підприємців, які постраждали від російської загарбницької війни. Зокрема ми розповідали в цьому та цьому матеріалах. Окрім того, що підприємці переживають шок, втрати та збитки, вони повинні дуже швидко приймати рішення, що робити далі, щоб зберегти бізнес та робочі місця. На жаль, це вдається далеко не всім.

Команді ANNKERS довелося одночасно перебудовувати логістику, вирішувати питання із замовленнями, зберігати довіру клієнтів і втримувати команду. Саме на цьому бренд сфокусувався з перших годин після удару.

Станом на 30 березня ANNKERS вже працює у стабільному режимі. Команда активно відновлює запаси та виробництво, поступово повертаючи повний асортимент продукції.

Відновлення 

Після втрати складу бренд отримав велику кількість пропозицій допомоги від клієнтів і партнерів, як фінансової, так і операційної, зокрема щодо надання складських приміщень.

«Це був дуже сильний прояв підтримки, за який ми щиро вдячні», — зазначає власниця.

Втім, ANNKERS прийняли рішення проходити цей етап власними силами.

Щодо державної підтримки, компанія не подавалася на компенсацію і не може оцінити ефективність цього інструменту. Проте, наразі, невідомий жоден алгоритм допомоги від держави підприємцям, які постраждали внаслідок обстрілів. Єдиний варіант — подавати в суд та очікувати репарацій від Росії. Проте чи дійсно вони будуть та коли, немає жодних гарантій. Відповідно власникам бізнесу потірбно спиратись на власні сили, або звернутися про допомогу до клієнтів.

Висновок

Історія ANNKERS — це ще один приклад того, як український бізнес змушений швидко адаптуватися до втрат і працювати в умовах постійної невизначеності. Один удар може знищити логістику та складські запаси, але не зупинити сам бізнес. Тоді важливими стають швидкість прийняття рішень, команда, довіра клієнтів та спроможності власників почати все з початку, хоча б частково.

Попри втрати, ANNKERS вже відновили операційну діяльність і продовжують розвивати бренд. Проте повністю відновити роботу обіцяють 5-10 квітня. 

Вести бізнес під час війни — це щоденний виклик. І, на жаль, не всі можуть його прийняти та рухатись далі після значних втрат.

Публікація створена «в рамках проєкту Інституту висвітлення війни та миру (IWPR) «Посилення громадського контролю» за фінансової підтримки Норвегії.

За зміст цієї публікації відповідає виключно Хмарочос. Цей матеріал жодним чином не може вважатися таким, що відображає позицію IWPR та Уряду Норвегії.