Дахи сирійських міст щільно вкриті сонячними панелями: це був єдиний вихід із занепаду енергосистеми

Наслідком десятиліття війни у Сирії став колапс енергосистеми: роками сирийці отримували не більш як чотири години електрики на день. Виходом стала сонячна енергія. Дахи будинків Алеппо, Дамаска та інших міст рясно всіяні панелями.

Нове керівництво Сирії, що прийшло до влади після втечі Башара аль-Асада у грудні 2024 року, звернулося до сонячної енергії як до системної можливості подолати енергетичну кризу. Після зняття американських санкцій до країни стали повертатися інвестори, а влада, своєю чергою, — планувати масштабні проєкти, такі як сонячна станція на 1000 МВт, потужності якої має вистачити на одну десяту потреб країни в енергії.

Як занепадала енергосистема

Ще до 2011 року, коли Сирію охопила громадянська війна, енергетична інфраструктура перебувала не в найкращому стані. Втрати електроенергії під час генерації та передачі перевищували 25%, що призводило до постійних відключень, особливо влітку, — сукупно понад 40 днів на рік. Тарифи лишалися низькими через значні державні субсидії.

Але десять років війни показали, що може бути і значно гірше. Значна кількість електростанцій була серйозно пошкоджена, частка альтернативних джерел генерації впала з 20% на початку 1990-х до 5% станом на перші роки війни. До цього додалися складнощі з передачею палива та енергії, враховуючі те, що сирійську територію було поділено на різні зони впливу та контролю.

За роки війни споживання електроенергії впало до 15% від показника 2010 року. Наприклад, у першому півріччі 2021 року жителі Алеппо отримували світло на одну-пів години, після чого відключення тривало 10 годин. У Дамаску світло вимикали на п’ять годин на кожну одну годину зі світлом, свідчив звіт Інституту Європейського університету.

Так, 31-річна жителька міста Латакія розповідала Enab Baladi у 2022 році, що електрику вмикали ввечері лише на пів години, а загалом у середньому світло буває по дві години на добу.

Тривалі відключення тягнуть за собою безліч наслідків. Фермери не можуть зберігати молочну та м’ясну продукцію без робочих холодильників. Різко обмежується доступ до води, оскільки значна частина Сирії отримує воду з підземних свердловин, звідки вона викачується насосами.

Вартість електрики для споживачів зросла настільки, що тарифи наразі є одними з найвищих у регіоні.

Чому саме сонячні панелі?

Внаслідок війни близько 90% сирійців опинилися у бідності, й сонячні панелі чи генератори лишаються недоступними для абсолютної більшості. Однак роки без електрики все ж змусили багатьох забезпечувати себе електрикою власноруч. Вартість пального була непідйомною: літр дизеля коштував у 2022 році 4500 сирійських фунтів, що небагато відносно тогочасного курса (0,60 долара), але й середня зарплата держслужбовця тоді становила еквівалент 20–30 доларів на місяць.

Саме тому більшість сирійців і зупинялися на сонячних панелях — прийнамні витрати на них були одноразовими. Так, житель Дамаска Абдульразака аль-Дженана, який заліз у борги на кілька тисяч доларів, щоб у 2019 році купити сонячні панелі для своєї квартири. Іншого вибору він просто не мав, писали Arab News. Чимало хто купував вживані панелі, менш ефективні, але принаймні дешевші.

Як писало видання Enab Baladi, сонячні панелі стали масово поширюватися приблизно з 2016 року, спершу на півночі Сирії, зокрема у курдському регіоні Рожава. Поступово практика поширилася й на інші території. Режим аль-Асада також став підтримувати встановлення сонячних панелей, але водночас запровадив вимогу отримувати дозволи.

Перспективи вітрової енергетики у Сирії вважаються не надто обнадійливими з огляду на брак вітру. Тож наразі новий уряд робить ставку саме на сонце: Сирія входить до 20 країн світу з найкращими умовами для цього.