Для мешканців висоток відключення електроенергії — це не лише темна квартира. У багатьох будинках разом зі світлом зупиняються ліфти, насоси, зникає або слабшає водопостачання, може зникнути опалення, не освітлюються під’їзди й іноді пропадає мобільний зв’язок.

Після кількох зим із відключеннями українські міста почали шукаюти способи зробити будинки менш залежними від нестабільної енергосистеми та наслідків російських обстрілів. Для порівняння ми обрали Київ і Харків.

У столиці вже працюють міські програми, співфінансування та план енергостійкості. Харків, який залишається одним із найбільш вразливих до російських атак міст, також має програму підтримки, але не такі масштабні і містянам часто доводиться дбати лише про свою квартиру.

У цій статті «Хмарочос» розповідає про програми та людей, які вже почали готувати свої будинки до зимових відключень світла.

Як готується до зими Київ?

У Києві підготовку до наступної зими почали ще навесні. Тоді місто представило частину плану енергостійкості. У ньому йдеться не лише про великі енергетичні проєкти на рівні міста, а й про звичайні будинки, де під час відключень зупиняються ліфти, насоси, освітлення в під’їздах і часом зникає вода на верхніх поверхах.

В таких будинках від електрити залежить робота багатьох спільних систем: насосів, ліфтів, теплового пункту, освітлення місць загального користування, інженерних мереж. Один мешканець не може самостійно заживити ліфт або забезпечити водою весь будинок. Такі рішення мають ухвалювати співвласники. Саме тому в Києві розробили  програми співфінансування для будинкових громад.

70/30

Найвідоміша з них — конкурс енергоефективних проєктів «70/30» для ОСББ та ЖБК (ми писали про це тут). Мешканці готують проєкт і оплачують 30% його вартості, решту 70% покриває місто. За ці кошти будинки можуть замінювати вікна й двері в під’їздах, утеплювати фасади, ремонтувати інженерні мережі, модернізувати індивідуальні теплові пункти, встановлювати генератори, акумулятори, інвертори або сонячні панелі.

У Департаменті житлово-комунальної інфраструктури нашій редакції повідомили, що у 2025 році за цією програмою в Києві виконали 103 проєкти. Частина з них стосувалася саме резервного живлення: 34 будинки встановлювали генератори, акумулятори, сонячні панелі чи інше обладнання, яке може підтримати роботу критичних систем під час відключень.

Ще 34 проєкти були пов’язані із заміною вікон і дверей у місцях загального користування, 17 — із ремонтом будинкових мереж, 13 — з утепленням фасадів і технічних поверхів, 16 — із ремонтом або заміною індивідуальних теплових пунктів.

У 2026 році бюджет «70/30» збільшили до понад 420 мільйонів гривень. Для програми, яка працює вже десять років, це найбільша сума за весь час.

90/10

Крім «70/30», у Києві є ще одна програма — співфінансування капітальних ремонтів. Вона працює ширше, ніж конкурс для ОСББ та ЖБК: податися можуть і будинки з іншими формами управління, зокрема ті, де є приватний або комунальний управитель.

У рамках програми, якщо будинок потребує серйозного ремонту спільного майна, частину витрат бере на себе місто. В основному йдеться про співвідношення 90% на 10%: більшу частину платить міський бюджет, меншу співвласники будинку.

До 2026 року ця програма фінансувала передусім  капітальні ремонти: покрівлі, інженерні мережі, технічне переоснащенням спільного майна. Але після складних зим Київ розширив перелік робіт.

Програма може покривати не лише саму котельню, а й пов’язані з нею мережі та обладнання — електро-, тепло-, газо- і водопостачання, вузли обліку та інші елементи, без яких така система не працюватиме. Втім, це не означає, що місто просто встановить котельню в кожному будинку. Співвласники все одно мають ухвалити рішення, підготувати документи, визначити свою частку фінансування і пройти процедуру участі.

Фінансування джерел енергії

Також у Києві діє програма компенсації будинками частини вартості незалежних джерел електроенергії. За цією програмою ОСББ, ЖБК, житлові кооперативи або будинки з офіційно обраним управителем можуть отримати компенсацію за генератори, інвертори, акумулятори, сонячні зарядні станції чи інше обладнання, яке допомагає підтримувати роботу будинку під час відключень.

Для таких джерел місто може повернути до 75% вартості, але сума залежить від поверховості будинку: до 100 тисяч гривень для будинків до шести поверхів, до 200 тисяч — для будинків від семи до 16 поверхів і до 300 тисяч — для будинків від 17 поверхів або будинків із власними котельнями.

Для сонячних електростанцій у 2026 році діє окрема умова: місто може компенсувати до 50% вартості, але не більше 600 тисяч гривень на один будинок. Подати заявку тепер можна онлайн через Портал послуг Києва, а на самому порталі є калькулятор, який дозволяє попередньо порахувати суму компенсації.

Револьверний фонд

Також у столиці ще є Револьверний фонд — міський механізм пільгових позик і кредитів для будинків. Будинок може виграти конкурс, податися на компенсацію або розраховувати на грант, але підрядник зазвичай не чекає, поки місто чи фонд поверне кошти. Обладнання треба купити, роботи оплатити, документи отримати вже зараз. І якщо в ОСББ немає достатніх накопичень або мешканці не готові швидко зібрати всю суму, проєкт може зупинитися ще до початку. Тож Револьверний фонд дає будинковим громадам можливість взяти пільгову позику або кредит на модернізацію будинку. Кошти можна спрямувати на капітальні ремонти, енергоефективні заходи, оновлення інженерних мереж, модернізацію індивідуального теплового пункту, освітлення місць загального користування, теплоізоляцію або системи резервного живлення.

Будинок може отримати короткострокову позику до 1 мільйона гривень на строк до одного року під 0% річних або довший кредит до 5 мільйонів гривень на строк до семи років під 5% річних. Для ОСББ це може бути критично важливо. Наприклад, якщо будинок хоче встановити акумулятори чи сонячну станцію, він може розраховувати на компенсацію, але спершу має профінансувати покупку й монтаж.

---

Наприклад, житловий будинок ЖБК «Зварювальник-1» на Дніпровській набережній, під час тривалого знеструмлення зміг автономно працювати майже дві доби. У будинку зберігались вода, опалення, освітлення в місцях загального користування, працювало укриття, а ліфти функціонували за графіком. Завдяки участі і різних програмах у будинку встановили індивідуальний тепловий пункт, замінили вікна та двері в місцях загального користування, утеплили фасад і покрівлю, придбали генератор, а минулого року встановили сонячну електростанцію.

Голова правління ЖБК «Зварювальник-1» Юлія Бородіна розповіла, що під час відсутності електроенергії майже протягом двох діб мешканці перейшли на роботу ліфтів за графіком. Завдяки генераторам і системам альтернативного живлення будинок зміг підтримувати роботу важливих сервісів майже 40 годин.

Як підготували 25-поверхівку в Голосіївському районі

Також автономності вдалось досягнути і мешканцям 25-поверхового будинку в Голосіївському районі Києва. У ньому 240 квартир, є ОСББ, а всі рішення щодо ремонтів і модернізації мешканці ухвалюють через загальні збори.

Про резервне живлення тут почали думати влітку 2024 року, коли повернулися серйозні графіки відключень. Для такого будинку зникнення електрики — це не просто темні квартири.

«Для 25 поверхів відключення світла — це не про світло. Це про ліфти, воду і опалення», — каже представник ОСББ Віталій Мухін.

Проте в будинку були й ті, хто не бачив у цьому проблеми. На зборах мешканців лунали аргументи, що на 23-й поверх можна піднятися пішки, а воду — набрати у відро. 

ОСББ вирішило не намагатися заживити квартири. Це було б надто дорого й технічно складно. Натомість вирішили забезпечити тільки критичні системи будинку — ліфти, воду й опалення. Першим етапом встановили батареї та інвертор на 35 кВт·год. Коли зібрали додаткові кошти, систему розширили ще на 25 кВт·год. Тепер загальна ємність акумуляторів становить 60 кВт·год. Узимку цього вистачало приблизно на шість годин роботи критичних систем.

Тож під час відключень у будинку працюють ліфти, є холодна й гаряча вода, не зникає опалення, а місця загального користування залишаються освітленими. Квартири система не живить — ОСББ одразу пояснювало це мешканцям, щоб не створювати хибних очікувань.

Шлях від ідеї до запуску зайняв приблизно 15 місяців. Батареї встановили восени 2025 року. За словами Віталія, довше тривала не стільки технічна частина, скільки організаційна: збори, голосування, пояснення, збір підписів і грошей. У будинку на 240 квартир домовитися швидко майже неможливо. Частина мешканців сумнівалася, частина відкладала рішення, хтось не хотів платити. Проєкт фактично витягнула невелика команда з чотирьох людей.

«Це типова ситуація для ОСББ: рішення ухвалює більшість, але доводить справу до кінця завжди вузька група», — каже Віталій.

Гроші збирали самі мешканці. Систему встановлювали у два етапи саме тому, що одразу зібрати всю суму на 60 кВт·год було складно. Спочатку зробили мінімальний робочий резерв, а потім доукомплектували його, коли з’явилися додаткові кошти.

ОСББ також отримало зовнішню підтримку: 300 тисяч гривень компенсації від КМДА за батареї та 300 тисяч гривень від програми «Світлодім» на сонячні панелі. Загалом це 600 тисяч гривень, але не вся вартість проєкту. Частину все одно покрили мешканці.

Важливий нюанс — ці гроші не приходять одразу. Компенсація від КМДА надійшла приблизно через пів року після подачі документів. Тобто будинок спершу мав сам зібрати кошти, оплатити обладнання й підрядника, а вже потім чекати на відшкодування.

Для участі в програмах ОСББ готувало стандартний пакет документів: рішення правління, кошториси, технічну документацію на обладнання, підтвердження оплат і заявку на компенсацію. Але, за словами Віталія, найскладнішими були не папери.

«Найскладніше — не документи, а час. Будинок платить підряднику зараз, держава повертає 300 тисяч потім. Без попереднього збору коштів і без готовності мешканців профінансувати закупівлю наперед проєкт не стартував би», — каже він.

Тепер ОСББ рухається далі. На момент публікації в будинку також встановили генератор.

Віталій пояснює, що просто купити генератор про всяк випадок було б дешевше, але не вирішило б проблему системно. Батареї дають резерв енергії, сонячні панелі частково підживлюватимуть систему, а генератор потрібен як страховка на випадок тривалих відключень.

Після першої зими з резервним живленням розмови в будинку змінилися. Коли мешканці побачили, що під час відключень ліфт їде, вода є, а опалення не зникає, наступні рішення стало обговорювати простіше.

Кейс зі встановленням сонячних панелей в Українці на Київщині

Також ми вже розповідали (читайте тут) про 16-поверховий будинок в Українці Київської області. Тут ОСББ встановило на даху сонячну електростанцію з акумуляторами. Окремих внесків на станцію з мешканців не збирали: проєкт профінансували за рахунок гранту Фонду енергоефективності за програмою «ГрінДІМ», накопичених коштів ОСББ, повернення боргів і домовленості з підрядником про відтермінування частини оплати.

Ідея з’явилася після літніх відключень 2024 року. Голова правління ОСББ Олексій Гаркавий живе з дружиною та дитиною на 11-му поверсі цього будинку. Тож при відключеннях світла, вони відчували сильний дискомфорт у звичайних побутових питаннях. Спершу будинок користувався генераторами, які надавало місто. Вони допомагали, зокрема для роботи ліфтів, але швидко стало зрозуміло, що це не постійне рішення. Генератор потребує пального, шумить, має обмежений час роботи й постійно вимагає обслуговування.

Тому в ОСББ почали шукати інший варіант. Тут теж вирішили не заживити всі квартири, а забезпечити базові речі для будинку під час відключень: щоб працювали ліфти, подавалася вода, було опалення, освітлення в під’їздах та інтернет. На одному із засідань правління звернули увагу на програму Фонду енергоефективності «ГрінДІМ». Спершу до неї ставилися скептично: суми були великі, процедура здавалася складною, а сама ідея сонячної станції на даху багатоповерхівки для багатьох мешканців виглядала надто ризикованою. Олексій почав розбиратися в умовах програми, самостійно підготував технічне завдання і звернувся до підрядників, щоб перевірити розрахунки. Після цього ОСББ зупинилося на варіанті сонячної електростанції з акумуляторами. Що ще раз підтверджує слова Віталія, що зазвичай такі проєкти змушена організовувати зовсім невелика група людей.

Під час організації люди сумнівалися, чи працюватимуть панелі взимку, чи витримає дах, чи безпечна така система і чи не пошкодять її обстріли. Були й звичні для ОСББ підозри щодо грошей. Щоб зняти частину недовіри, ОСББ провело тендер, замовило енергоаудит та інженерне обстеження даху. Аудит мав показати, чи дах взагалі придатний для такого навантаження. Навіть у цьому будинку з бетонним дахом виявилося, що панелі можна ставити не всюди.

Наступною проблемою стали гроші. Грант за програмою «ГрінДІМ» не виплачували наперед. ОСББ мало спочатку оплатити обладнання, отримати документи від підрядника, встановити систему й лише після цього подати заявку на відшкодування.

Правління намагалося взяти кредит у банку, але процес затягнувся: потрібні були нові довідки, додаткові документи, повторні збори, підтвердження інформування співвласників. У якийсь момент стало зрозуміло, що кредит отримати не вдасться.

Тоді ОСББ зібрало фінансування з кількох джерел. Частину покрив грант — близько 913 тисяч гривень. Ще частину взяли з накопичених коштів ОСББ, повернення боргів із неплатників та економії на інших витратах. Загальна вартість проєкту становила близько 1,6 мільйона гривень.

Важливою була домовленість із підрядником. Він погодився отримати частину суми, виконати роботи, надати акти, а решту ОСББ мало виплатити протягом 100 днів. Так будинок зміг запустити проєкт без додаткових спеціальних внесків із мешканців.

Монтаж зайняв близько двох тижнів. Після цього ОСББ подало документи до Фонду енергоефективності. З першого разу заявку не погодили через помилки, але після доопрацювання грантові кошти все ж виплатили — із затримкою.

Зараз станція вже працює. Під час відключень система живить критичне обладнання: у кожній секції працює один ліфт, насосне обладнання подає холодну й гарячу воду, працює опалення, освітлення в під’їздах та інтернет. У середньому будинок може протриматися на акумуляторах 7–8 годин, а за сприятливих умов — до 12 годин.

Генератори після запуску СЕС майже не використовують. За весь період відключень їх вмикали лише кілька разів.

Як до зими готуються в Харкові?

У Харкові ситуація інша. Місто живе поруч із фронтом і регулярно зазнає атак по енергетичній та тепловій інфраструктурі. Тому тут складніше говорити про підготовку до зими так само, як у Києві. Частина інформації навіть не публікується з міркувань безпеки.

Програма для багатоквартирних будинків

У відповіді на інформаційний запит Департамент житлово-комунального господарства Харківської міської ради повідомив, що в місті діє програма підтримки ЖБК, ОСББ та управителів багатоквартирних будинків на 2022–2027 роки. Вона передбачає часткове відшкодування вартості незалежних джерел електроенергії, придбаних у 2024–2027 роках. Будинок може отримати компенсацію 70% вартості обладнання, але не більше 100 тисяч гривень. Йдеться про бензинові, дизельні й газові генератори, комплекти резервного живлення, інвертори з акумуляторами та інше обладнання, яке може підтримати роботу будинку під час відключень.

Загальна сума компенсацій становила 694,9 тисячі гривень. Якщо рахувати від початку дії порядку у 2024 році, обсяг фінансування склав 7,5 мільйона гривень. Загалом подали 40 заявок, 37 із них схвалили, три відхилили через невідповідність умовам. За цей час генераторами обладнали 34 будинки, системами накопичення електроенергії — три.

Звісно, на фоні Києва ці цифри виглядають скромніше. Але в Харкова інший контекст, близькість до фронту, постійні обстріли, пошкодження інфраструктури й обмеження щодо відкритості даних. У відповіді міська рада також зазначила, що окремої інформації про рішення, які показали найбільшу ефективність під час відключень, не створювала. 

Енергонезалежність на рівні квартири

Проте і в Харкові люди все одно активно готуються до зимових відключень. Один із таких прикладів — дев’ятиповерховий будинок у Харкові, збудований на початку 1970-х. У ньому 36 квартир, ОСББ немає, розповідає мешканець будинку Євген.

Після початку повномасштабного вторгнення він виїхав із родиною до Кременчука. Восени 2022 року, коли почалися відключення електрики, він купив зарядну станцію Bluetti. Досить швидко стало зрозуміло, що її можливостей замало. Уже влітку 2023 року Євген замовив інвертор на 6 кВт і два акумулятори по 5 кВт·год. У Кременчуці родина жила в орендованій квартирі, тому встановити систему стаціонарно було неможливо. Обладнання просто поставили на стелажі, а дроти підвели до побутової техніки. Коли світло вимикали, більшість електроприладів у квартирі продовжувала працювати. Навіть коли відключень не було, родина вдень часто живила техніку від акумуляторів, а вночі заряджала їх за нічним тарифом. Так вони зменшували навантаження на мережу в пікові години й трохи економили електроенергію власнику квартири.

З часом побутове рішення переросло в професійний інтерес. Чоловік почав займатися науковою роботою, пов’язаною з енергетикою та розумним будинком. Ще в Кременчуці він налаштовував сценарії переходу на мережу вночі й на акумулятори вдень, балансування навантаження та зменшення потужності заряджання акумуляторів, коли в квартирі одночасно працювали інші прилади. Восени 2023 року родина повернулася до Харкова. У квартирі саме почався ремонт, і тоді з’явилася ідея вбудувати інвертор та акумулятори вже в електричну мережу квартири. Згодом інвертор замінили на потужніший — 12 кВт. Кількість акумуляторів збільшили до чотирьох, сумарною ємністю понад 20 кВт·год. На фасаді будинку встановили шість сонячних панелей. Перед монтажем Євген написав у будинковий чат і запитав, чи ніхто не проти. Заперечень не було. З однією із сусідок домовився, що за потреби панелі можна буде мити з її вікна, бо з його квартири до них дістатися складно.

Проєкт він фінансував сам. Точну суму порахувати складно, бо все робилося поступово. Найдорожчими були акумулятори: три по 5 кВт·год і один на 10 кВт·год. Разом — не менше чотирьох тисяч доларів. Інвертор на 12 кВт коштував близько 2700 доларів. Шість сонячних панелей — приблизно по 130 доларів кожна, окремо — кріплення, монтаж і підключення до квартирної електромережі.

Тепер повністю заряджені акумулятори можуть тримати всю електрику квартири близько двох діб. Для родини відключення майже не впливають на побут у межах самої квартири. Але проблеми будинку це не вирішує: вода, опалення й ліфт залишаються залежними від загальнобудинкових систем. 

Сам Євген каже, що на рівні всього будинку починав би вже з іншого масштабу: сонячні панелі на дах, акумулятори й інвертор на горище, живлення насосів і ліфта, розетки для підзарядки на сходах, можливо, точки Wi-Fi на кожному поверсі. Окремо — утеплення фасадів.

З чого починати будинку готуватись до зими?

Люди, які вже пройшли цей шлях, радять не починати з купівлі генератора. Генератор може бути потрібним, але самостійно він не може закрити потреб всього будинку при тривалих відключення світла.

Спершу треба визначити, що саме має працювати під час відключення. Для одного будинку це насоси холодної води. Для іншого ліфт. Для третього індивідуальний тепловий пункт, освітлення під’їздів і система доступу. Після цього варто рахувати потужність, бажану тривалість автономної роботи, місце для обладнання, вентиляцію, безпеку, обслуговування і відповідальних людей.

Другий важливий крок — пояснити мешканцям роботу системи. Резервне живлення будинку це не електрика у всіх квартирах. Найчастіше це робота критичних систем: ліфтів, насосів, опалення, освітлення місць загального користування і зв’язку.

Третій — шукати програми підтримки. Міські програми чи гранти можуть повернути частину витрат, але часто вже після того, як роботи виконані. Отже, будинок має шукати власні кошти, брати кредит, позику, використовувати накопичення або домовленість із підрядником.

Четвертий крок — починати з реалістичного масштабу. Будинку не обов’язково одразу ставати повністю автономним. Іноді достатньо забезпечити воду, один ліфт, освітлення місць загального користування та інтернет. Для мешканців верхніх поверхів, літніх людей і родин із дітьми навіть це сильно змінює життя під час відключень.

Місто може дати програму, грант або компенсацію. Але саме співвласники мають вирішити, що для їхнього будинку критично: вода, ліфт, опалення, освітлення чи зв’язок. У випадку, коли це неможливо, варто подбати хоча б про свою квартиру, як зробив Євген у Харкові.