Як петиції працюють і чи мають вони вплив на бюджет Києва та виділення фінансування? Які петиції були підтримані та реалізовані протягом останніх двох років, які відхилили навіть попри народну підтримку, а що з тими, які досі на реалізації? На ці питання ми спробували знайти відповіді в цьому матеріалі «Хмарочоса».

Скільки і яких саме петицій підтримано та реалізовано?

Петиції запустили як інструмент безпосередньої участі киян в управлінні містом у 2015 році та пройшли шлях від голосування з будь-якої електронної пошти до верифікації через «Київ цифровий». Те, що петиція набрала необхідну кількість голосів (до 2021 року — 10000, наразі 6000), не зобов’язує владу її підтримати — це лише зобов’язує її розглянути. Наприклад, петиції про туалети в метро, заборону будівництва в урочищі Теремки, створення парку на місці трамвайного депо по вулиці Діловій, запуск швидкісного трамваю до Палацу спорту чи обмеження гучності вихлопних систем у Києві мали велику народну підтримку, але не були підтримані в органах влади.

Причини відсутності підтримки петицій можуть бути різні — питання не належить до компетенції міста або це зона відповідальності іншого органу влади. Електронна петиція, яка в установлений строк не набрала необхідної кількості голосів на свою підтримку, після завершення строку збору підписів на її підтримку розглядається як звернення громадян відповідно до Закону України «Про звернення громадян».

З 246 петицій, які набрали голоси, лише 163 пройшли далі і були підтримані в органах влади, відповідальних за їхню реалізацію. 127 з них досі на реалізації. Реалізовано наразі лише 49 петицій.

Протягом останніх двох років було реалізовано лише 7 петицій:

• петиція проти злиття Департаменту освіти і Департаменту молоді;
• закупівля ліків для орфанних пацієнтів зі СМА;
• дозвіл руху громадського транспорту під час повітряних тривог;
• перейменування вул.Волго-Донської на вулицю Павла Петриченка;
• зупинити жорстокість до собак у кінологічному центрі Dogland;
• припинити повноваження Андрія Білоуса в Молодому театрі, який опинився в центрі скандалу про харасмент;
• поставити світлофор на розвороті на санаторій «Перемога» на 18 кілометрі траси Київ-Чоп у напрямку вулиці Українського відродження.

У ТОП-3 найпопулярніших тем петицій у Києві — транспорт (21%), дороги (12,4%) і перейменування вулиць (9,2%). Найчастіше люди просили покращити громадський транспорт, зокрема, метро, доступність міської інфраструктури, зберегти зелені зони та історичну спадщину.

Нещодавно «Хмарочос» проаналізував популярні петиції на ці теми й відповіді КМДА на запити громади.

Чи впливають петиції на формування бюджету в Києві?

У Київраді та КМДА на це питання дивляться оптимістично. Ось що відповіли на запит «Хмарочоса» у письмовій відповіді від Управління інформаційної політики та доступу до публічної інформації КМДА, сформованій на основі відповіді з Київради:

«Вплив електронних петицій на бюджет столиці є опосередкованим. Вони виступають ефективним інструментом для виявлення реальних потреб та інтересів громади, які міська влада може врахувати під час розробки міських програм і формування бюджету Києва. Якщо петицію підтримують, викладені в ній пропозиції включають до міських цільових програм або бюджетних призначень, що згодом забезпечує виділення необхідного фінансування з міського бюджету».

У реальності ситуація з петиціями і бюджетом дещо відрізняється. У Положенні про порядок подання та розгляду електронних петицій в пункті 6.8 ідеться про те, що розгляд підтриманої петиції припиняється до вирішення порушеного в ній питання з двох причин: 1) якщо у процесі виконання плану заходів виникли обставини, що унеможливлюють його виконання, та/або вичерпано усі можливі заходи в межах повноважень Київради; 2) якщо реалізація порушеного в електронній петиції питання потребує значних витрат з бюджету міста Києва й такі видатки не передбачені та/або не можуть в силу об’єктивних причин бути передбачені у бюджеті міста Києва на відповідний та наступний роки.

Петицію розглядає профільна комісія Київради, де депутати можуть подавати свої поправки до проєкту бюджету (втім, як і будь-які депутати загалом). Київські активісти кажуть, що ці поправки на основі петицій у 99,9% випадках відхиляє фінансовий департамент КМДА. Тобто міська влада може врахувати петиції при формуванні бюджету, а може і не врахувати.

Свіжим прикладом є щонайменше три успішні петиції з проханням не підвищувати тариф на проїзд у громадському транспорті Києва майже в 4 рази. Ці петиції напряму стосуються бюджету, бо компенсація перевізникам закладається саме там. Усі вони були відхилені після розгляду з відповіддю від київського міського голови Віталія Кличка з поясненням, що заплановане зростання тарифів у громадському транспорті є економічно обґрунтованим. 

Що з реалізацією петицій, які стосуються бюджетних коштів?

Розглянемо кілька прикладів успішних петицій зі статусом «на реалізації», виконання яких безпосередньо пов’язане з бюджетними коштами. Зазначимо, що інформація про стан реалізації петицій, які набрали необхідну кількість підписів, публікується на офіційному порталі Київської міської ради в розділі «Електронні петиції». 

Дитсадки і блекаути

На початку цього року під час морозної зими і блекаутів після масованих обстрілів Києва з’явилася петиція № 14050 «Забезпечити безперебійну роботу дитячих садків м. Києва під час відключень електроенергії».

За словами авторки петиції, у значній кількості дитячих садків робота опалення та харчоблоків напряму залежить від наявності електроенергії. У разі її відсутності дитсадки не можуть забезпечити належний тепловий режим і повноцінне приготування їжі для дітей. У петиції просять забезпечити київські заклади дошкільної освіти «автономними джерелами електроживлення або іншими технічними рішеннями, які дозволять підтримувати роботу систем опалення та харчоблоків під час відключень електроенергії».

Гострішого соціального питання важко уявити, але навіть питання обігріву та харчування дітей у мороз не здатне вплинути на бюджет Києва через механізм петицій. Єдиний звіт за пів року про виконання цієї петиції, яка, нагадаємо, досі перебуває на реалізації, датовано від 7 квітня. Він на 90% збігається з відповіддю Кличка місяцем раніше і не містить жодної згадки про плани додаткового виділення коштів з міського бюджету або пошук альтернативного фінансування для резервних джерел електроенергії в дитячих садках Києва. Зате там є посилання на постанову Кабміну, згідно з якою дитячі садки не мають статус критичної інфраструктури, і відсилка до районних державних адміністрацій, які є розпорядниками майна в дитсадках, відповідають за закупівлі та визначають їхні потреби.

При цьому наводиться статистика щодо недостатньої кількості та потужності генераторів у садках: «…у 430 комунальних закладах дошкільної освіти (78% від загальної кількості) використовують генератори різної потужності, проте, більшість генераторів недостатньої потужності для організації повноцінного освітнього процесу». Єдиним рішенням проблеми з браком автономних джерел живлення у звіті про виконання петиції про безперебійну роботу садків під час блекаутів є, по суті, згадка про минулорічне рішення Київради.

Восени 2025 року київські депутати затвердили Концепцію встановлення об’єктів сонячної генерації та установок зберігання енергії у громадських та адміністративних будівлях і житловому фонді столиці. Відповідно до цієї Концепції заплановано встановити об’єкти сонячної генерації в 215 закладах дошкільної освіти (тобто менше половини від загальної кількості комунальних садків).

А для поточних проблем з обігрівом і харчуванням дітей під час відсутності електроенергії залишаються лише змінені графіки роботи кухарів і холодне меню: «У закладах дошкільної освіти розроблено та затверджено алгоритм дій під час тривалих відключень електроенергії; видано накази щодо організації харчування на період тривалого відключення енергопостачання; змінено графіки роботи кухарів та графіки видачі їжі; розроблено меню зі спрощеною технологією приготування страв, а на випадок довготривалого (10-12 годин) відключення енергопостачання розроблено тимчасове “холодне меню” (страви дитячого харчування, що не потребують термічної обробки)». 

Виплати бійцям

Уже більше року перебуває на реалізації петиція №13400 «Виплата одноразової матеріальної допомоги воїнам, які стали на захист України в період з 24.02.2022 по 1.12.2023». Петиція закликає відновити справедливість щодо військовослужбовців, які стали на захист Києва та України в перші півтора року повномасштабного вторгнення і виплатити їм одноразову матеріальну допомогу так само, як це зробили в столиці для військовослужбовців, які були мобілізовані або підписали контракт у Києві після 1 грудня 2023 року.

«Восени 2023 року, після мітингів ініціативи “Гроші на ЗСУ” та ухвалення кількох петицій щодо перерозподілу бюджету Києва на підтримку фронту, КМДА започаткувала виплату одноразової матеріальної допомоги для військовослужбовців, які були мобілізовані або підписали контракт у Києві після 1 грудня 2023 року», – ідеться на початку петиції.

І хоча петицію було підтримано і голосами киян, і київськими органами влади, через півтора року її статусу «на реалізації» головна вимога петиції досі не виконана. Листи різних виконавців КМДА, які подані у розділі «Хроніка подій» як звіти, датовані минулим роком і дають мало надії, що ця петиція на гостру соціальну тему зможе вплинути на бюджет Києва і виплати військовим. Зокрема, у них повідомляється, що в Києві вже діє програма «Захисник Києва», яка передбачає виплати військовослужбовцям, мобілізованим з 1 грудня 2023 року, а будь-які нові або розширені виплати можливі лише за рішенням міськради і за наявності бюджетних коштів.

У Департаменті муніципальної безпеки КМДА, який є розробником і відповідальним виконавцем цієї програми, пояснюють, що вона не належить до програм соціального та ветеранського захисту, а створена для безпосереднього забезпечення заходів мобілізації, територіальної оборони Києва, підтримки сил безпеки та оборони. За даними департаменту, допомогу в її межах передбачено лише для тих, хто служить із грудня 2023 року, щоб покрити витрати на додаткове спорядження. У листуванні між виконавцями КМДА щодо петиції  №13400 питання підтримки військовослужбовців, які стали на службу в період з 24 лютого 2022 року до 1 грудня 2023 року, пропонують вирішувати через окрему програму соціального захисту захисників і захисниць.

«За наявною у Департаменті інформацією, у зазначений період у місті Києві до сил безпеки та оборони було призвано понад 100 000 осіб. У разі прийняття Київською міською радою рішення про проведення виплати грошової винагороди мобілізованим у зазначений період киянам додатково з бюджету міста Києва потрібно буде направити на це понад 5 млрд грн. Повідомляємо, що інформація про наявність у бюджеті міста Києва вільного залишку бюджетних коштів, які можливо використовувати відповідно до статті 85 Бюджетного кодексу України для здійснення реалізації фінансових ініціатив щодо видатків з місцевого бюджету, до Департаменту не надходила», – ідеться у звіті про виконання петиції від 30 травня 2025 року. За рік, який минув відтоді, нових зрушень у реалізації петиції не відбулося.  

Висновок

Обидва приклади демонструють спільну закономірність: навіть петиції з очевидним соціальним запитом і необхідною кількістю підписів фактично блокуються на етапі бюджетного фінансування. Виконавці КМДА визнають проблему, але перекладають відповідальність між відомствами або посилаються на відсутність вільних коштів — і петиція роками залишається «на реалізації» без реального поступу. Механізм електронних петицій у Києві виявляється інструментом фіксації суспільного запиту, але не інструментом впливу на міський бюджет.

Публікація створена «в рамках проєкту Інституту висвітлення війни та миру (IWPR) «Посилення громадського контролю» за фінансової підтримки Норвегії.

За зміст цієї публікації відповідає виключно Хмарочос. Цей матеріал жодним чином не може вважатися таким, що відображає позицію IWPR та Уряду Норвегії.