19 червня відбувся фінальний пітчинг V хвилі Урбанруху «У міста є Я». Шість команд із громад презентували свої проєкти перед незалежним журі та боролися за підтримку для їхньої реалізації.

Ця хвиля стала першою, яка вийшла за межі великих міст і прийшла до громад. Участь у програмі взяли 12 команд з різних регіонів України — від Харківщини до Рівненщини, від Черкащини до Миколаївщини. Протягом кількох місяців підлітки досліджували свої міста й селища, спілкувалися з мешканцями, шукали проблеми в публічних просторах, думали над тим, чого бракує їхнім громадам, і поступово перетворювали ці спостереження на проєкти.

Загалом, саме практичність залишається головною особливістю Урбанруху. Підлітки не просто слухають лекції про місто, а вчаться дивитися на простір навколо себе уважніше і пробують змінювати його. Наприкінці програми кожна команда готує власний проєкт для громади, а найкращі ідеї отримують фінансову й експертну підтримку.

Урбанрух «У міста є Я» існує з березня 2024 року. Це всеукраїнська неформальна освітня програма з урбаністики для підлітків 13–17 років, започаткована на основі книги Ірини Озимок «У міста є Я». Мета руху — створення спільноти відповідальної української молоді, яка турбується про свої міста та села, розуміє, як працює міське середовище, і може впливати на зміни у своїх громадах. «Хмарочос» вже два роки долучається до проєкту у складі журі та інформаційної підтримки.

За результатами фінального захисту журі визначило трьох переможців. Перше місце отримала команда з Лиманівки Харківської області, друге — команда з Березного Рівненської області, третє — команда із Золотоноші Черкаської області.

«БУКСА» — Лиманівка, Харківська область

Перше місце посіла команда з Лиманівки з проєктом «БУКСА». Це фестиваль локальної ідентичності, в рамках якого згадуватимуть 150-річну залізничну історію селища.

Лиманівка історично пов’язана із залізницею, але, як це часто буває в невеликих громадах, багато локальних історій поступово зникають із повсякденного життя. Підлітки вирішили не чекати, поки цю історію хтось дослідить за них, і самі почали збирати архіви, спогади мешканців та матеріали про селище. За їх словами, майже кожна родина селища так чи інакше пов’язана з залізницею. Це частина їх ДНК, яку вони не хочуть втратити.

Підлітки хочуть презентувати історії мешканців громаді у сучасному форматі, через виставки, творчі воркшопи та музичні перформанси. Назва «БУКСА» теж не випадкова, у залізниці так називають частину колісного вузла, без якої вагон не рухатиметься.

Під час повномасштабного вторгнення, як ніколи важливо зберігати власну ідентичність, дбати про локальну історію та берегти минуле. Тож ідея фестивалю, який покликаний все це зберегти знайшла відгук у членів журі.

«У Білки» — Березне, Рівненська область

Друге місце отримала команда з Березного з проєктом «У Білки». Підлітки хочуть створити молодіжний простір у парку біля алеї в центрі міста. За задумом команди, це має бути простір із трьох зон: тихої, активної і творчої. У тихій зоні можна буде відпочити або поспілкуватися, активна зона буде для більш рухливих подій, а творча для артідей, майстер-класів та молодіжних ініціатив. 

Важливо, що назву простору команда обирала разом із громадою через онлайн-опитування. Тобто мешканців почали залучати ще до того, як простір фізично з’явився. І так цей простір стане місцем, яке молодь і громада створюють разом. назва теж не просто так. Підлітки розповідають, що в парку білка головна, а тому простір будуть створювати з повагою до неї.

Проєкт «У Білки» висвітлює знайому для багатьох громад проблему, коли у місті чи селищі наче є й парк, центр, молодь, але бракує місця, де ця молодь може просто бути, зустрічатися, втілювати ідеї, створювати спільноту, щось придумувати і відчувати себе частиною міста. 

Насправді серед кожної хвилі Урбану Руху були проєкти про створення просторів для молоді. Тож це не поодинока проблема, а знайома і великим містам, і маленьким громадам.

Cycle City Zolo — Золотоноша, Черкаська область

Третє місце посіла команда із Золотоноші з проєктом Cycle City Zolo. Це перший міський веломаршрут Золотоноші, який має поєднати мобільність, локальну історію та знайомство з міською спадщиною.

Команда розробила маршрут для велосипедистів із шести станцій. Кожна локація розповідатиме окрему історію про місто, а разом вони мають скласти своєрідний серіал про Золотоношу. До кожної точки підлітки планують зняти відеосерію про культуру велоруху, а фіналом проєкту має стати велофест.

Ідея не лише в тому, щоб прокласти маршрут. Команда хоче популяризувати велосипед як спосіб пересування містом і водночас показати, що Золотоношу можна відкривати по-новому, за допомогою місць та деталей, які часто залишаються непоміченими. Ця ідея актуальна не тільки для мешканців Золотоноші, хотілось би, щоб подібні проєкти реалізувались в інших містах та громадах, щоб рух велосипедом ставав трендом, а містяни могли бачити знайомі локації під новим кутом.

Інші фіналісти

Разом із трьома переможцями на фінальному пітчингу свої проєкти презентували ще три команди.

Команда з Лугин Житомирської області представила проєкт «ЕкоКапітал». Його ідея показати, що сміття може бути ресурсом, а не лише проблемою. Підлітки планують прибирати хаотичні сміттєзвалища, запустити сортувальну станцію, продавати вторсировину, а кошти спрямовувати на потреби громади та молодіжні ініціативи. 

Команда з Баштанки Миколаївської області презентувала «Дворик-Мяу». Підлітки хочуть перетворити задній дворик БДЮТ на живий простір із кінотеатром просто неба, місцями для зустрічей і будиночками для місцевих котиків. 

Команда з Літина Вінницької області захищала проєкт «Дворик». Йдеться про переосмислення занедбаного саду біля селищної ради та перетворення його на відкритий простір для зустрічей, відпочинку і спільних подій. 

Що відбувається з проєктами після перемоги?

Для Урбанруху фінальний захист це далеко не кінець. У попередніх хвилях уже були проєкти, які після презентацій справді втілили в містах.

Наприклад, випускники IV хвилі у Луцьку відкрили оновлений простір біля «Слоника» — скульптури, яку багато лучан пам’ятають з дитинства. Ще кілька місяців тому це був занедбаний куточок біля ботанічного саду «Волинь». Команда помітила це місце й вирішила, що треба щось змінити. Спочатку підлітки говорили про «Слоника» на зустрічах, збирали спогади мешканців й думали, що саме можна зробити. Потім провели презентацію проєкту, організували толоку, прибрали територію, висадили рослини та провели благодійні гаївки. На один із заходів прийшли понад сто людей. Там були майстер-класи, музика просто неба, малюнки «Слоника», а зібрані донати передали ГО «Мокрий носик».

Зараз простір уже живе. Команді пишуть люди, які хочуть проводити там події. Далі підлітки планують встановити лавку, відновити клумбу і робити нові активності.

Ще одні фіналісти Урбанруху втілили проєкт «ЗаПовітря» у Запоріжжі. 6 червня у молодіжному просторі Ko_Laba відкрили інсталяцію у формі людських легень. Її зробили майже повністю з перероблених матеріалів. Пластикові пляшки збирали, перетворювали на філамент, а потім друкували з нього елементи на 3D-принтері. Для постаменту використали залишки дерев’яних плит, а для декору взяли зламані іграшки та залишки філаменту.

Проєкт створений, щоб говорити про проблему якості повітря в Запоріжжі, використовуючи цю інсталяцію. У майбутньому команда хоче встановити в інсталяцію датчик повітря. Спочатку вона стоятиме у бібліотеці, а потім може переїхати в інші місця, щоб бути на виду у містян.

Такі заходи і проєкти, як Урбанрух «У міста є Я», неймовірно важливі. Вони створюють спільноту активної молоді, яка розуміє як повинно працювати місто, з яких елементів воно створено та вже зараз оцінюють як своїми силами можуть зробити простір навколо себе кращим. Саме такі програми та проєкти допомагають збудовувати спільноту, яка зможе долучитись до відбудови України, боротьби за збереження пам’яток та загалом активної залученості до життя міста.

Наразі триває конкурс менторів та партнерів для VI хвилі Урбанруху. Програма відкрита для громад від 10 до 60 тисяч мешканців, де Урбанрух ще не проходив.