У Києві смог та задимлення, адже у Чорнобилі вчергове горить ліс

У ДСНС Київщини повідомили, що рятувальники ліквідовують пожежу в лісових масивах Чорнобильської зони відчуження.

Зараз на місці працюють рятувальники ДСНС та працівники пожежної охорони ДСП «Північна пуща». Загалом вони задіяли понад 200 осіб та близько 60 одиниць спеціальної техніки.

Щоб дістатися осередків займання, рятувальники важкою інженерною технікою розчищають шляхи. Крім того, вони прокладають мінералізовані смуги, які стримують вогонь та не дають йому перекинутися на сусідні ділянки лісу.

Рятувальники працюють у надзвичайно складних умовах. Через сильну спеку температура безпосередньо в осередках горіння місцями сягає близько 50°C.

Супутник Sentinel-5P зафіксував масштабні шлейфи чадного газу та твердих часток, які розтягнулися на 170 кілометрів від Чорнобильської зони. Науковці НАН та фахівці ДСНС цілодобово моніторять хімічний склад повітря, адже вогонь піднімає у небо радіонукліди, які накопичилися в екосистемах після аварії 1986 року.

Станом на 12 годину 30 червня індикатори якості повітря столиці фіксують, що концентрація часток PM2.5 у понад два рази перевищує рекомендовану ВООЗ середньорічну норму.

Така ситуація для столиці є звичною, адже через глобальні зміни клімату, спеку та накопичення сухостою ліси в Чорнобильській зоні горять практично щороку. Найкритичнішим в історії став квітень 2020 року, коли вогонь знищив 87 тисяч гектарів заповідника й понад десять покинутих сіл, підібравшись майже до самої ЧАЕС. Тоді супутники НАСА щодня фіксували тисячі гарячих точок, а шлейфи диму рознеслися по всій Європі.

Головна небезпека цих пожеж у тому, що полум’я піднімає в повітря радіонукліди, які ґрунт і лісова підстилка накопичили після аварії 1986 року. Після масштабного лиха 2020 року науковці провели ґрунтовне дослідження екологічних наслідків. Завдяки супутниковому моніторингу та хімічним аналізам вони з’ясували, що у повітря разом із димом піднімається не лише звичний Цезій-137, а й небезпечніші ізотопи Стронцію, Плутонію та Америцію-241.

Але розрахунки вчених показали, що навіть під час найсильніших пожеж доза радіації, яку могли вдихнути жителі Києва, становила лише 0,15 мікрозіверта. Це в тисячі разів менше за безпечну річну норму для людини. Отже, основну загрозу для киян частіше становить саме висока концентрація пилу та продуктів горіння у повітрі, тоді як радіаційний ризик залишається мінімальним. Натомість найбільшу дозу опромінення отримують пожежники на передовій, та й то переважно через перебування на забрудненій землі, а не через сам дим.