Публічні простори як елемент відновлення громади: чому це велика цінність?

Коли говорять про відновлення українських міст, найчастіше мають на увазі відбудову житла чи інженерної інфраструктури.

Проте не менш важливо відновлювати соціальні зв’язки, довіру між людьми та відчуття приналежності до своєї громади. Саме тому публічні простори — парки, сквери та набережні — стають ключовими інструментами відновлення, де люди можуть зустрічатися, взаємодіяти й поступово повертатися до повсякденного життя.

Якісний публічний простір має бути інклюзивним у найширшому розумінні: йдеться не лише про фізичну безбар’єрність, а й про створення психологічно безпечного середовища, де кожен почувається прийнятим. Доступ до зелених зон та природи позитивно впливає на психологічне здоров’я, зменшує рівень стресу та допомагає відновлювати внутрішній ресурс після пережитих криз. Для людей, які змінили місце проживання, такі локації стають можливістю інтегруватися в нову громаду, знайти підтримку та відчути себе її частиною.

Справді живими такі місця стають тоді, коли їх формують разом із жителями. Партисипативний підхід дозволяє врахувати досвід різних груп населення, зробити рішення справедливими та відповідними реальним потребам. Коли люди стають співтворцями простору, вони відчувають відповідальність за його збереження. Практика показує, що містяни найкраще знають особливості свого міста: де бракує місць для відпочинку та як змінюються потреби різних поколінь.

Прикладом такої співпраці став проєкт команди Urban Reform в Олександрії. Робота над публічним простором між вулицями Січових Стрільців та Козацька розпочалася з дослідження та воркшопу, де жителі пропонували ідеї щодо озеленення, дитячих зон, розвитку локального бізнесу та покращення доступності. Фінальна концепція поєднала активне дозвілля, проведення подій, тихий відпочинок та нові пішохідні зв’язки з урахуванням принципів інклюзивності. Цей приклад доводить, що якісні рішення народжуються через постійний діалог із громадою.

Навколо ідеї створення просторів відновлення побудована Літня школа «Місто турботи та зцілення», яку організовує Urban Reform School спільно з Шепетівською міською радою за підтримки Українсько-данського молодіжного дому та Фонду ім. Гайнріха Бьолля. З 8 по 15 серпня у Шепетівці 25 молодих фахівців із різних регіонів України — архітектори, урбаністи, соціологи та географи — працюватимуть над переосмисленням місцевого парку культури і відпочинку. Програма поєднає лекції, польові дослідження та командну роботу над темами психологічного відновлення, безбар’єрності, природоорієнтованих рішень та роботи з пам’яттю.

Подати заявку на участь у літній школі можна на сайті Urban Reform School.

Центральною темою школи стане перетворення парку на інфраструктуру турботи, яка поєднує природне середовище з потребами людей. У фіналі чотири міждисциплінарні команди представлять концепції розвитку території, які передадуть міській раді як основу для подальшого планування. Організатори переконані, що відкритий діалог, партисипативне проєктування та увага до потреб людей дозволяють створювати простори, які допомагають громадам зміцнювати соціальні зв’язки й будувати стійке майбутнє.