Українці підписують петицію до уряду про заборону косіння трави

Петиція на сайті Кабінету міністрів закликає запровадити в Україні сучасні екологічні стандарти косіння трави: зокрема суттєво скоротити зони косіння та збільшити допустиму висоту трави.

«У більшості українських міст трава регулярно скошується надто низько та надто часто. У результаті зелені зони втрачають свої природні функції, а замість доглянутих газонів мешканці отримують пересушену землю, підвищену запиленість, перегрів міського середовища, шум від постійного косіння та вигорілу рослинність», — йдеться у зверненні.

Автори петиції перераховують негативні наслідки надмірного косіння:

• перегрівання ґрунту та посилення ефекту міського теплового острова;
• швидке висихання трав’яного покриву в спекотний період;
• збільшення кількості пилу в повітрі через втрату рослинного покриву, який природним чином затримує пилові частинки;
• погіршення утримання вологи в ґрунті;
• знищення кормової бази для бджіл, джмелів, метеликів та інших запилювачів;
• скорочення біорізноманіття в містах;
• пошкодження середовища існування багатьох видів комах, птахів та дрібних тварин;
• руйнування гнізд та загибель пташенят під час періоду гніздування;
• надмірне використання бензокіс та іншої техніки, що створює постійний шумовий дискомфорт для мешканців міст;
• додаткове споживання пального та викиди забруднюючих речовин у повітря;
• зайві витрати бюджетних коштів на надмірне косіння.

Ініціатори пропонують дотримуватися Європейського зеленого курсу та наслідувати досвід Німеччини, Австрії, Нідерландів, Франції, зокрема:

• косити траву регулярно лише в місцях активного користування;
• збільшити допустиму висоту трав’яного покриву;
• почати створення міських луків та ділянок різнотрав’я;
• висівати місцеві квіткові суміші для підтримки запилювачів;
• враховувати сезон та погодні умови для визначення частоти косіння.

«Зараз більш-менш нормальне озеленення має центральна частина (Києва) та мікрорайони 50-60-х років забудови. Завдяки щільній забудові та великій кількості посаджених дерев, влітку там не сильно жарко. Але щодо мікрорайонів 70-90-х років забудови (наприклад, Троєщина чи Позняки), то в них відсутня необхідна кількості озеленення. Від постійного косіння газону, страждають саме мікрорайони 70-90-х років забудови», — пише урбаніст Єгор Бондаренко.

На цих двох мапах ЛУН видно, що зони, де бракує озеленення, збігаються з зонами спеки влітку.

Наразі у Києві є 88 ділянок, де не скошують траву, і 25 експериментальних ділянок, на яких висаджено декоративні луки.

У Київзеленбуді, втім, вважають, що у великому місті неможливо повністю відмовитися від косіння. При цьому польські вчені виявили, що часте скошування трави, 6-12 разів на рік, зменшує біологічне різноманіття.